Травень

20

2015

Під час неформальної зустрічі в Ужгороді журналісти та експерти обговорили проблеми сучасного інформаційного простору України

В
рамках масштабного проекту «Від Сходу до заходу» Ужгородський прес-клуб організував проведення неформальної інтерактивної зустрічі журналістів та експертів у сфері інформаційного простору під назвою «Журналістика між Сходом і Заходом України». У заході взяли участь журналісти та експерти з 8-ми областей України. Упродовж кількох насичених інформаційних годин журналісти обговорювали нагальні виклики в умовах війни й інформаційної агресії, питання пропаганди та інформаційної безпеки, свободу слова у постреволюційній Україні, перекваліфікування журналістів у волонтери і навпаки, інформаційні війни в умовах справжньої війни. Презентацію на тему  «Інформаційний простір України: нагальні виклики в умовах війни й інформаційної агресії»,пропаганда та інформаційна безпека» представила Світлана Єременко, медіа-експерт, керівник проекту з моніторингу регіональних ЗМІ, виконавчий директор інституту демократії ім. Пилипа Орлика. Доповідачка розповіла про дослідження інформаційного ринку України, який проводили 25 експертів.
Останні моніторинги у січні та березні свідчать, що чи не найбільша проблема,- це інформаційна ізоляція окупованих території. У Донецьку, наприклад, діють російські канали та канали терористів. Окрім того діють сайти та газети, які є продуктом російських редакцій та журналістів Тобто жителі окупованих територій імплементують у російський інформаційний простір,- зауважила Світлана Єременко.
Також експерт зауважила, що на території Донецька та Луганська діють російські канали та канали терористів. Окрім того діють сайти та газети, які є продуктом російських редакцій та журналістів. На Луганщині особливо небезпечним пропагандиським ресурсом є сайт «Исток», орієнтований на молодь.
Що сумно, канали ці показують і на проукраїнських територіях Україною для припинення цього нічого не робиться. У той час як росіяни тільки посилюють інформаційний тиск, Україна, на жаль, робить дуже мало. Українські канали там поки не працюють, хіба де-не-де. У Краматорську і Сєвєро-Донецьку щоправда запустили обласні проукраїнські канали, - зауважила експерт.
До присутніх звернулася й закарпатська журналістка – власкор каналу «1+1», журналіст-волонтер Руху закарпатських військових Наталія Зотова, яка розповіла про інформаційні війни в умовах справжньої війни, зокрема і те, як з ними справляються на Закарпатті. Наталія Зотова повідомила, як з колегами активно працювали на спростуваннями брехні, яку поширювали російські ЗМІ. А також допомагали правоохоронцям затримувати псевдо журналістів з підробними документами, які готували із Закарпаття спотворені сюжети. Такий випадок, зокрема, стався влітку 2014 року, коли закарпатські жінки перекривали расу Київ-Чоп. Журналісти затримали представницю “Russia Today”.
Вона знімала СБУшників, правоохоронців, представників влади, а вони так мило махали їй руками. Потім ходила між людей і питала, коли ті підуть перекривати трасу, - згадала Наталя Зотова. - Ми покликали СБУ, правоохоронців, передали їм записи того, як журналістка підбурювала людей, були свідки. Відповідно, жодного сюжету про Закарпаття на “Russia Today” не було, хіба її записи на Твіттері.
Богдана Стельмах, координатор ВОО «Волинський прес-клуб», представник ІМІ у Волинській та Рівненській областях розповіла колегам про свободу слова в постреволюційній Україні, за моніторингом ІМІ. Йшла мова і про громадський активізм VS журналістика: чи можливе 2 в 1?" Журналістка вжила термін “постреволюційний” не просто так, адже після подій Майдану життя усіх значно змінилося. Загалом у 2014 році було зафіксовано 977 випадків порушень прав журналістів. Найбільше на Сході, у Криму та Києві. За типом лідерами стали побиття та напади — 285, цензура — 146, перешкоджання діяльності — 143, погрози і залякування — 94, викрадення і утримання — 76. На жаль, було зафіксовано також 7 випадків убивства журналістів, при чому не лише у зоні АТО. Богдана Стельмах окремо проаналізувала і співвідношення журналістики та громадської діяльності.
Є питання, на скільки ці люди дійсно можуть вважатися журналістами і наскільки вони діяли як журналісти. Саме тому ІМІ говорить, що поняття журналістики слід змінити, адже це має бути системний збір інформацію. А от державний підхід не встигає за медіа нового типу і ніяк не визначає це поняття, - наголосила Богдана Стельмах.
Юлія Гованська, головний редактор сайту «Новости Донбасса», ініціатор створення Громадського ТБ Донбасу та проекту «Донецкая правда», розповіла колегам про розвиток незалежних ЗМІ на Донбасі та прокоментувала історію створення Громадського ТБ Донбасу. За словами журналістки, незалежні журналісти а окупованих територіях нормально працювати не можуть, навіть якщо це робиться підпільно. Їх обшукують, забирають у полон тощо. Працювати можуть хіба іноземні журналісти, а також ті, які перейшли на бік окупаційної влади. “Новости Донбаса” за словами Юлії Гованської намагаються працювати цілодобово. Редакція ділить новини на інформацію з окупованих територій, з буферної зони та з території, підконтрольної українській владі. Готують “Новости Донбаса” і англомовні дайджести, адже закордонні ЗМІ все частіше втрачають інтерес до окупованих територій. Дівчина впевнена, що українські ЗМІ не повинні випускати з поля зору окуповані території, адже у такому разі уже скоро люди на них остаточно відвернуться від України. Сайт “Донецька правда” займається журналістськими розслідуваннями. Сайт, окрім усього має і гарячу лінію, аби люди з окупованих територій мали змогу повідомляти новини. Є й ініціатива Ask.fm, через яку мешканці Донбасу можуть задати будь-які питання, які їх цікавлять. Знайти сайт можна і у соцмережах, зокрема й Фейсбуці.

Дивіться також

Новини партнерів

Рекомендовані підприємства

Медичний центр "Архімед"

Медицина

Медичний центр «Архімед» — один з перших приватних...

Зареєструвати підприємство

Подати оголошення

Маєш файний шанс додати своє оголошення!

•Безкоштовно!

•Довго зберігається!

•Дуже круто!