Мама Михайла Колодка відтворила міні-скульптурки у вишивці - Мукачево.today

Травень

21

2018

Мама Михайла Колодка відтворила міні-скульптурки у вишивці

Т

аким чином відроджується забута традиція в угорських домівках тримати на кухні так звані falvédő

У грудні 2010 на перилах площі Театральної в Ужгороді з’явилася перша міні-скульптурка роботи Михайла Колодка. Бронзова фігурка Миколайчика, при зрості в 16 см та вазі 12 кг., стала найменшою скульптурою в Україні. З тих пір у місті їх з’явилося більше 30-ти і кожна тим чи іншим боком пов’язана із Закарпаттям та його історією. Почалася справжня «скульптуркоманія» — туристи, а часто навіть і самі ужгородці, задаються ціллю знайти усі міні-скульптурки Михайла Колодка і при оптимальному варіанті, дізнатися, яким же чином Моцарт, Енді Воргол чи Гарі Гудіні причетні до краю.

Але з тими скульптурками не все так просто, як видається на перший погляд. В одному з відео з Михайлом Колодком промайнув момент, де скульптор показав одну зі своїх скульптурок ...у вишивці. Виявляється, вишиває їх мама Міші за синовими ескізами. Такий творчий тандем.

Нове життя старої традиції

Вишивки, як розказує мама Михайла Колодка пані Маргарита, почалися зі Свободки. Почалися як репліка на відому колись, але вже забуту традицію в угорських домах тримати на кухні т.зв. falvédö (фолвидо), або «захист стіни». Такі «настінні рушники», які свого часу мали багато угорських родин на Виноградівщині, Берегівщині та інших районів Закарпаття, захищали кухонну стіну від плям і водночас були свого роду «благословінням дому», як називає їх ще Вікіпедія. Господині вишивали на них, як правило, гостинні гасла (типу «Дорогий гостю, ми тебе не запрошуємо до столу, ось тарілка, будь, як удома»), подеколи слова молитви, інколи вони носили і гумористичний чи іронічний характер («Мені такий чоловік потрібен, який багато заробляє і не бігає за іншими жінками» або «Мій чоловік чудовий, від мене потрібно лише те, аби я народжувала» та ін.)

Ото Міша свого часу і захопився цією ідеєю вишивки-фолвидо, десь, може, і як відновлення давньої традиції, яка була і в нашій сім’ї, моя мама теж вишивала такі серветки, — розповідає Маргарита Юріївна. — Він намалював ескіз Свободки з тим гаслом («Libertas inaestimabilis res est» — «Свобода — безцінна річ»), я вишила. І потім ідеї посипалися (сміється). “I ♥ NagYszöllös” (Я люблю Виноградів) виникла по типу відомої фрази I ♥ NY (Я люблю Нью-Йорк), ну і полуничка в формі серця — тому що це Виноградів — найтепліший район Закарпаття, де найпершою достигає ця ягода.

«Lesz még szölö Nagyszöllösön» («Буде ще виноград у Виноградові») стало підписом до скульптури винороба у Виноградові (якого, до речі, відразу ж після встановлення люди охрестили Мішко-бачі — авт.). Це ніби відповідь на масову вирубку виноградників на Виноградівщині і потім нову висадку молодих кущів. «Так скульптурка вже розказує якусь історію, несе якусь ідею, якщо вона вишита у вигляді фолвидо», — каже пані Маргарита.


Жива історія

А далі вишивки трохи змінили свій формат, почали жити своїм життям. По мірі роботи Михайла над новими постатями для міні-скульптурок, з’явилялися штрихи до портрету, ескізи нових вишивок. Так виникло кілька варіантів з Ференцом Лістом. Один із них пані Маргарита ще вишиває — сцену Ліста з Бетховеном.


Тут є сюжет, — каже Маргарита Юріївна. — який показує, що Ліст любив подорожувати, інший — з Бетховеном, ніби він підняв Ліста на руки і цілує його, ніби передає йому благословіння.

Так з’явилась і серія «Ungvár. Kicsiben a nagyvilág» («Ужгород. У маленькому великий світ») — вишита скульптурка і крапкою показано місце, де вона встановлена в місті. Такий собі путівничок-підказка.


Вишитий Рошкович розташувався поміж Ужгородом і Будапештом. Два міста єднає зображений міст (Пішохідний та Ланцгід) та підис — «Прекрасні міста, мирні люди».


Взагалі концепція міні-скульптурок і скульптур у форматі вишивці стала доступнішою.

Ви ж не можете взяти міні-скульптурку і принести її до себе додому, — каже Михайло Колодко. — А у варіанті з вишивкою це зробити набагато простіше. І ідея скульптури зберігається. Одна з моїх найулюбленіших — «Гуд бай, Ленін!». На ній вишитий момент усім відомого історичного «Ленінопаду», який почався на Майдані в 2014-му. Під вишитим пам’ятником Леніну в момент падіння пришито невеличку кишеньку, в яку я поклав уламок цього Леніна, його привіз мені Федір (Шандор, авт.). А вишивку цю я подарував сестрі, яка тепер живе в Німеччині. Так, вона трохи вибивається із загальної концепції міні-скульптурок, але історію вона розповідає, нашу

ПроЗак

Дивіться також

Новини партнерів

Курс валют на портале Finance.ua

Цікаво


Рекомендовані підприємства

Медичний центр "Архімед"

Медицина

Медичний центр «Архімед» — один з перших приватних...

Зареєструвати підприємство

Подати оголошення

Маєш файний шанс додати своє оголошення!

•Безкоштовно!

•Довго зберігається!

•Дуже круто!