Квітень

05

2020

Родзинки Закарпаття: Легенди та міфи Бронецького замку

К

оли був збудований Бронецький замок, точних відомостей немає. Тому, все, що пов’язано з цим фортифікаційним об’єктом, покрито міфами й «заштриховано» легендами. Знайдені на території замку древньоримські монети спонукають до думки, що це відбулося в часи Дакії, до складу якої входив і наш край. Тоді тут міг бути римський сторожовий пункт «каструм».

Цікаво й те, що дослідники-археологи встановили: «Пам’ятка визнана непридатною до подальшого археологічного вивчення, оскільки повністю позбавлена в результаті проведення як законних, так і незаконних розкопок». І це так, десятки років він був привабливим для так званих «чорних археологів». Адже не одна закарпатська легенда, розповідає про величезні замкові скарби: «Під замком у тайниках підземелля залишилися скарби поганого царя. Багато хто хотів відкопати скарби , проте зробити це неможливо. На них сидить чорт з чорною, як смола бородою по коліна й береже їх. А хто туди зайде, той позбудеться розуму. Одного разу Юрко Бердар, що жив поблизу замка, помітив, що під камінь залізла вивірка і зникла там. Він почав копати і знайшов золотий скарб…».

Місце для спорудження замкових укріплень було вибрано на вершині крутої скелястої гори, що знаходиться на сході від села Бронька (відоме, як угор. Szuhabaranka, як Baranka). Біля підніжжя гори протікає річка Бронька, яка оминає її з трьох сторін, створюючи своїм руслом природну петлю, в центрі якої і перебуває замкова гора, з дуже крутими кам’яними уклонами. Вона відома серед місцевого населення під назвою «Царське» (урочище «Царська гора»). Саме тут знаходяться руїни замку, який ще має назву «Чорний замок». Саме ці руїни (на знімку), на прохання «Карпатської панорами», нарисував на своїй акварелі, нажаль вже покійний, знаний художник Василь Гель.

Письмових джерел про нього не так й багато, вперше він згадується в дарчій грамоті угорського короля Ласло ІV Куна – 1273 року, де мова йде про те, що замок завойовано у ворогів його батька, короля Іштвана V. Замок також згадується у 1291 році. Тоді, Ендре ІІІ (1265-1301), останній король з роду Арпадів, був змушений вести боротьбу з іншим претендентом на угорський престол – герцогом Альбрехтом Австрійським (1255 – 1308). Згодом, Альбрехт відмовився від свої посягань і уклав мирну угоду з Угорщиною. Одною з її умов було зруйнування деяких невеликих і неважливих у стратегічному плані замків-фортець. У число таких укріплень підпадав і Бронецький замок. У 1336 році він згадується в межових описах місцевості, як «destra ctum castrum Baranka», тобто зруйнований Бронецький замок.

Бронецький Замок. 3D реконструкція

Угорський дослідник старовини Шандор Ковач вважає, що у зруйнованому замку знайшли притулок розбійники під проводом Бринди, поки не були знищені у 1471 році. Про лігво розбійників розповідає і ця легенда, яку записав П. Сова:

«Це був не простий розбійник. Він був вродливий і сильний. Ходила чутка, що він не полагодив з королівською владою. А інші казали, що його хтось із рідні скривдив і він мстився за кривду. Словом, ніхто нічого про нього не знав до ладу, але здогадувалися, що то був лицар.

Своє кубло розбійник Бринда влаштував далеко в горах серед лісної пущі, в ущелині, де тече річка Бронька. Це була складна підземна споруда із прихованими виходами. Звідси він і виходив на розбій у далекі краї.

Простих людей він не чіпав. Грабував і карав вельмож. Часто він просто викрадав родових панів і за них правив великі викупи, які треба було відносити на певне місце й у певний час. Якщо його умови були порушені, то він просто вбивав свого заставленця.

Бувало, що йому влаштовували пастку, але він був дуже й дуже обережний. У нього були спільники серед людей околиці. Бідних він не чіпав, і народ йому співчував і не виказував його. Навпаки, якщо наближалося , то його відразу попереджали, і він своєчасно зникав…». («Легенди нашого краю» (редактор-упорядник П. М. Скунць). // «Карпати». Ужгород. 1972 р. стор. 63).

Цікаві дослідження про Бронецький замок зробив військовий історик фортифікаційних споруд Елемір Шош (1844-1929), але про це згодом.

Валерій Разгулов, історик-краєзнавець

Публікується у рамках серії автора ІСТОРИЧНА СПАДЩИНА Т. ЛЕГОЦЬКОГО І ДОСІ НЕПОЦІНОВАНА

Дивіться також

Новини партнерів

Рекомендовані підприємства

Медичний центр "Архімед"

Медицина

Медичний центр «Архімед» — один з перших приватних...

Зареєструвати підприємство

Подати оголошення

Маєш файний шанс додати своє оголошення!

•Безкоштовно!

•Довго зберігається!

•Дуже круто!