Вересень

17

2016

Поки закарпатці зволікають з будівництвом сміттєпереробних заводів, Угорщина на відходах заробляє мільйони (ФОТО)

989

0

0

Р

озмови про утилізацію сміття і будівництво якщо не сміттєпереробних заводів, то бодай масштабного сортування відходів для їх подальшої переробки, на Закарпатті точаться давно. Однак тривалий час справа далі розмов не йшла через два чинники: по-перше, високу вартість будівництва, по-друге, банальний опір населення, котрому ніхто не спромігся пояснити, що високотехнологічне виробництво не шкодитиме екології - грунтам, повітрю і воді.

Як показує досвід, подібне будівництво у нас можливе тільки із залученням серйозних інвесторів. Так сталося із «першою ластівкою» - минулоріч на Берегівщині було відкрито сміттєпереробний завод, будівництво якого почали ще в 2012 році на кошти Євросоюзу. Загальний бюджет проекту «Впровадження системи розподільного збору та утилізації сміття у Берегівському районі» (який крім заводу передбачає облаштування чотирьох полігонів за європейськими стандартами) становив 973 тисячі 523 євро.

Цьогоріч фінська компанія-виробник технологій для сміттєпереробки та очисних систем «Ferroplan», почала реалізувати у Тячеві два інвестиційні проекти – перший – це будівництво сучасної системи управління та поводження з твердими побутовими відходами, а другий – створення системи водопідготовки та водоочищення за міжнародними нормами і стандартами. Загальна вартість проекту – 25 мільйонів євро.

Однак для Закарпаття потужності двох підприємств – тільки крапля у морі. Наприкінці липня голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль озвучив страшну цифру: в Закарпатті близько 130 облікованих і 900 несанкціонованих сміттєзвалищ.

Натомість у Європі вже давно навчилися не тільки утилізувати своє сміття, але й заробляти на ньому непогані гроші.

Невелике місто Дебрецен, що налічує 220 тисяч мешканців, ще 20 років тому потерпало від надміру сміття. Тож міська влада вирішила долучити до вирішення проблеми австрійського інвестора A.S.A. Kröpfel-Spreitze, котрий має віковий досвід у галузі сміттєпереробки, і спільно із ним утворила товариство A.K.S.D. Kft. Цікаво, що організація займається не тільки збором і утилізацією відходів: до її компетенції входять благоустрій міста, зелені насадження, ландшафтний дизайн, обслуговування цвинтарів.

Кожна родина тут платить фіксовану плату за вивіз сміття – 25 000 форинтів (близько 2350 грн.) на рік. Мешканці багатоповерхівок виносять сміття у контейнери, обладнані на спеціальних майданчиках, у місті їх 168, а мешканці приватних будинків отримують безкоштовно 50-літровий контейнер.

Контейнери біля багатоповерхівок різнокольорові – окремо для пластику, паперу, скла. Органічні відходи чи, приміром, старий одяг люди складають у окремі пакети і залишають тут же. Цікаво, що на запитання, як часто доводиться викидувати все сміття, яке є, в одному пакеті, себто не посортованим, щиро дивуються, перепитуючи і не розуміючи запитання.

У приватному секторі картина дещо інша – вже згадуваний 50-літровий контейнер спорожняють удвічі. Він синього кольору. Синій – це сміття, котре йде на утилізацію на полігон. Однак є і жовті. Це – колір відходів, які будуть відправлені на сортування, а відтак – на повторну переробку. Якщо дворогосподарство немає стільки сміття, щоб замовляти додатковий контейнер, то пише заяву у мерію (!) і отримує жовтий же пластиковий пакет місткістю 20 літрів. Двічі на тиждень вулицями приватного сектора проходять дві сміттєзбиральні машини, кожна з яких забирає свій колір сміття. Причому, якщо авто забирає жовтий мішок, то тут же у поштову скриньку ставить новий. Якщо раптом торбинка десь зникне, то сміттєвоз просто не візьме сміття, складене у будь-яку іншу тару. Потрібно йти в мерію, писати заяву і купувати новий пакет за 12 форинтів (трохи більше 1 грн.), бо працівники сміттєвоза без обміну (заповнений на порожній) не дадуть, а продати можуть тільки в мерії.

Окрім того, у Дебрецені є пункти, де приймають старі батарейки та акумулятори, що вимагають особливої утилізації, оскільки містять високотоксичні отруйні речовини. Старі одяг і взуття збираються в спеціальні контейнери, які можна знайти біля магазинів чи парковок . Якщо потрібно викинути, наприклад, стару побутову техніку чи меблі, то треба попередньо зателефонувати і замовити машину. Ця послуга надається безкоштовно.

З підприємств також стягується плата. Щоб заощадити, багато компаній придбають трамбувальні машини для пресування сміття.

Також у країні зазвичай в ціну напою вже включена заставна вартість тари, тому скляні пляшки і банки, а також баночки (жерстяні) з-під напоїв можна здати в деяких магазинах і отримати назад свою заставу (від 5 до 300 форинтів, себто від 4 копійок – стільки дадуть за баночку від пива чи коли до майже 30 грн. за скляну пляшку з-під авторської угорської паленки ).

Далі сміття, котре йде на вторинну переробку, потрапляє на сортувальну станцію, де його остаточно розділяють на категорії. Гумова стрічка везе сміття, а робітники надзвичайно швидко забирають кожен «своє». Потреби міста забезпечують 2 зміни по 15 чоловік у кожній. Робота вважається непрестижною, тому зарплата мінімальна - 110 тисяч форинтів (близько 10 тисяч гривень).

До речі, той же папір теж сортують окремо: картон, чистий, білий, сірий і навіть по кольорам.

Далі сміття трамбують і відправляють на переробку, причому не тільки в Угорщину, але й Австрію і Китай. За що і отримують непогані гроші.

Що стосується полігону, то тут захоронення сміття проходить у кілька етапів. Загалом полігон має 80 га і його потужностей вистачить ще на 30 років. Спочатку з ділянки знімають родючий шар грунту, який переносять на ту, на котрій захоронення вже припинено. Після того, як вирито котлован, роблять «подушку» - шар піску, далі – галька, зверху – спеціальна плівка, всього близько 2 метрів. Все це разом узяте не дасть грунтовим водам просочитися і забруднювати довкілля. Всього на 1 кв м грунту припадає 25 кв м сміття. Коли ділянка заповнена, зверху знову ставиться «подушка», далі шар родючого грунту і висівається трава. Ці землі вже ніколи не будуть використовуватися під сільське господарство, однак на них вже років через 5 можна зробити пасовиська.

Окремої уваги заслугову ще один сектор сміттєзвалища. Сюди звозять скошену траву, обрізані дерева тощо, подрібнюють і перемішують, як сказав заступник директора A.K.S.D. Kft. Ласло Барна, «із тим, що застрягло у фільтрах каналізації». Запах також характерний. Майбутні добрива лежать просто неба 2-4 місяці, в залежності від пори року, їх постійно перемішує спеціальна машина. Далі біомасу залюбки купують виробники сільгосппродукції.

Вся територія сміттєзвалища обсаджена деревами і загороджена – все, аби вітер не розносив сміття. На в’їзді кожну машину зважують, на виїзді – миють колеса водою із хлоркою.

Ще одна цікавинка Дебреценского сміттєзахоронення: при трамбуванні сміття залишають спеціальні колодязі-шурфи, за допомогою яких потім з-під шарів сміття викачують біогаз. По-перше, це обов’язкова умова, оскільки речовина небезпечна і легкозаймиста, по-друге, тут же, на місці, біогаз переробляють у електроенергію. Її обсягів вистачить, аби примусити горіти 400 тисяч 100-ваттних лампочок протягом 1 року!

Загалом, за словами іншого заступника директора компанії Чабо Улімаєра, чистий дохід A.K.S.D. Kft за минулий рік склав 500 мільйонів форинтів, що складає більше 1,5 мільйона євро.

Перефразовуючи приказку, не гроші – сміття, а сміття – гроші. І поки ми продираємося крізь терни бюрократичних перепон і живемо у бруді, наші сусіди заробляють мільйони на елементарному.

Людмила Орос, Мукачево тудей

Дивіться також

Новини партнерів

Цікаво

Рекомендовані підприємства

Медичний центр "Архімед"

Медицина

Медичний центр «Архімед» — один з перших приватних...

Зареєструвати підприємство

Подати оголошення

Маєш файний шанс додати своє оголошення!

•Безкоштовно!

•Довго зберігається!

•Дуже круто!