Жовтень

31

2020

Сьогодні - Геловін. Традиції свята

129

0

0

Г

еловін, який щороку припадає на 31 жовтня, українці почати святкувати порівняно недавно. Дехто, правда, критикує відзначання Геловіна, як і дня святого Валентина, називаючи ці свята «маркетинговими» – тобто спрямованими на те, щоб люди відкривали гаманці для придбання різних подарунків-дрібничок.

Містичний день, коли, як кажуть, встановлюється межа між зимою і літом та стирається грань між світами – нашим і потойбічним, і щоб задобрити тих, потойбічних, потрібно виконати певні ритуали – так пояснюють це свято містики.

День веселих розваг і маскарадів, карвінг з гарбуза і жартівливе лякання всіх, кого можна перелякати – так сприймає це свято молодь, яка його з цікавістю відзначає, не переймаючись тим, що прийшло воно з іншої культури.

«Корінням Геловін сягає кельтського свята Савина (Samhain) та язичницьких ритуалів, які з ним пов’язані. У землеробських культурах рік первинно ділився на дві пори – зиму й літо, тобто час, коли земля відпочиває (символічно вмирає), та час, коли земля дає врожай (народжує). Савин святкувався 31 жовтня, позначаючи завершення збору врожаю й початок зими – темної пори року. Кельти вірили, що саме в цей день межа між світами тоншає, тож мертві могли потрапляти в цей світ, а живі – зазирати в майбутнє й спілкуватися з померлими. Саме тому цей час використовували для ворожінь і замовлянь: люди одягали маски, щоб обманути смерть, і палили вогнища, вказуючи шлях померлим духам та окреслюючи свою територію. На Савин також обов’язково робили підношення богам і духам, щоби вони допомогли пережити зиму. Схожі зі Савином святкування відбувалися й в часи Римської імперії. Зокрема, вважали, що під час лемурії духи померлих приходять до будинків своїх родичів. Якщо пригадати наші Різдво та Зелені свята з аналогічним віруванням, Геловін із його прародичами вже не здаватиметься таким далеким».

Церква легко змирилася з язичницьким святом, давши іншу назву.

З утвердженням християнства постало питання освоєння популярного кельтського свята в рамках нової релігії. Для цього церква визначила 1 листопада Днем усіх святих (All Hallows’ Day), а дещо пізніше призначила 2 листопада Днем усіх померлих. Це врешті допомогло перетворити Савин із найважливішого свята за кельтським календарем напереддень Дня всіх святих (All Hallows’ Eve), тепер відомий як Геловін. Сама церква теж виконала не останню роль в утвердженні деяких ритуалів цього «містичного» свята. Наприклад, аби популяризувати 2 листопада, священнослужителі налаштовували людей молитися в цей день за душі, які опинилися в чистилищі й не можуть перейти до раю. Так церква сприяла поширенню традиції trick-or-treating (випрошування солодощів). Діти й жебраки ходили від хати до хати, збираючи печива, спеціально зготовані в пам’ять про померлі душі (soulcookies), й обіцяючи помолитися за їхнє місце в раю. У тому ж ХІХ столітті прижилася традиція вирізьблювати голову з гарбузів і вставляти всередину свічку.

На початку минулого століття Геловін святкувався у містичному форматі – ворожіння, розповіді-«жахастики», традиційні різьблені гарбузи, а ще – збитки, які наносили іншим учасники Геловінських вечірок «від імені привидів».

Однак тут у 30-ті роки , в часи Великої депресії, було перейдено межу між жартами, хай і не безневинними, і справжнім варварством і розбоєм. Ніч 31 жовтня 1933 року ввійшла в історію як Чорний Геловін або Пекельна ніч – такими масштабними були завдані збитки. І тоді почалося перетворення свята з присмаком жаху у веселе майже карнавальне дійство, яке з часом полюбилось дітворі та молоді. Аби відволікти їх від хуліганства, у школах запроваджують костюмовані паради й ігри, тоді ж відроджується забута традиція trick-or-treating – як відкуп за збитки: дітям давали солодощі чи гроші, щоб вони не бешкетували. А дітям це припало до душі й традиція закріпилась так, що діти й самі почали виряджатись у костюми для геловінських походів.

А ще з’являються перші мультики для дітей, а в 1960-х – комікси та страшні фільми для дорослих. Таким чином Геловін набув нинішнього характеру, і почав поступово приживатися в різних країнах, прийшовши й в Україну з іншої культури.

Також, джерела цього періоду згадують іншу дуже важливу геловінську традицію – збитки. Хлопці збиралися у ватаги й бешкетували всю ніч: знімали ворота, закидали воза на дах, били шибки, випускали худобу зі стійла тощо. По сьогодні існує цілий напрямок Halloween pranking, який сягає корінням Англії початку ХVІІ століття. Збитки можна пов’язувати з ініціацією до хлоп’ячої громади (що й зараз добре прослідковується на прикладі американських банд, які продовжують традицію збиткування на Геловін). Проте у випадку з історичним підґрунтям Геловіна, Савином, доцільніше говорити про них у контексті «карнавальних вільностей», за Михайлом Бахтіним, або «ритуальних бешкетів», за Олександром Курочкіним. Такі «антиповедінкові» дії зазвичай відбувалися в періоди, коли межа між світами розмивалася (поминальні дні та початок нового року). За словами Мірче Еліаде, це символізувало відтворення в ігровій формі космічного акту переходу від первинного хаосу до створення світу – порядку. При цьому учасники вдягали маски, чим уподібнювалися до духів та протиставляли себе звичайним людям. Як пише Олександр Курочкін, «ряджений у своєму первісному значенні виступає тимчасовим порушником усталеного порядку речей, але він же, за логікою карнавального заперечення, сприяє його подальшій стабілізації».

Читайте ще: Ужгород цьогоріч буде без Геловіну?

В українській традиції таку функцію виконувало маланкування на Щедрий вечір, коли Маланка робить збитки господарям у хаті й на подвір’ї. Водночас у нашій культурі відомий інший тип збитків – на Андрія, дуже схожий на геловінський, що побутував у Британії. Так само закидали воза на стріху, знімали ворота й хвіртки, валяли дрова тощо. Проте судячи з етнологічних і фольклористичних записів, ця антиповедінка слугувала радше символічним покаранням для тих дівчат, які ігнорували залицяння хлопців та не виявляли зацікавлення в створенні сім’ї. Як відомо, від Покрови, 14 жовтня, починався період весіль, який тривав до початку Пилипівського посту (28 листопада). Фактично ті з дівчат, хто не відреагували на женихання, мали всі шанси отримати відплату за свою поведінку якраз у ніч на Андрія. Зараз це може звучати досить дивно, проте ще 100 років тому все життя людей було сценарно розписано. Якщо хтось «гальмував» із одруженням, тобто не бажав реалізовуватися в тій громадській ролі, у якій уже мав би, цю людину символічно карали, натякаючи таким чином, що настав час щось міняти й не засиджуватися», зауважує opinionua.

Отже, виходить, є дещо спільне.

От тільки… Може, даремно ми зараз згадали про збитки? А то ще бешкетники за давніми геловінсько-андріївськими традиціями справді комусь воза на хату викинуть? Хоча ні – де того воза зараз узяти? А автівку так просто на дах не закинеш. То ж, може, краще енергію й креатив витратити на гарбузовий карвінг, ну а потім… а потім може бути смачна каша для доброї компанії – чому ж добру даремно пропадати?

Втім, чи святкувати Геловін, чи згадати Велеса, чи почекати до традиційних зимових українських свят – кожен вирішує сам.

Дивіться також

Новини партнерів

Рекомендовані підприємства

Медичний центр "Архімед"

Медицина

Медичний центр «Архімед» — один з перших приватних...

Зареєструвати підприємство

Подати оголошення

Маєш файний шанс додати своє оголошення!

•Безкоштовно!

•Довго зберігається!

•Дуже круто!