Жовтень

07

2021

У Виноградові відзначили День пам’яті мучеників Арада

1126

0

0

З

року в рік Товариство угорської культури Закарпаття (ГО «ТУКЗ – КМКС») проводить меморіальні заходи по всій території краю з нагоди вшанування дня жалоби та пам’яті подій 6 жовтня 1849 року. Саме того скорботного дня було страчено 13 героїв угорської революції 1848-1849 років, військових генералів, які боролися проти гніту династії Габсбургів за право на краще життя для свого народу. На сторінках історії їхні імена закарбуються назавжди як «мучеників Арада».

Меморіальний захід у Виноградові щороку проводять на подвір’ї загальноосвітньої школи № 3 імені Жігмонда Перені, біля погруддя видатного політичного діяча. Проти барона Перені теж висунули звинувачення у зраді короля і наприкінці жовтня 1849 року стратили.

З вітальними словами до присутніх звернувся голова осередку ГО «ТУКЗ – КМКС» у місті Виноградів Золтан Кудрон. Він зазначив, що з днів угорської революції 1848-1849 років пройшло чимало часу – 172 роки. Проте навіть з плином часу ми згадуємо відданість героїв революції та боротьби з свободу угорського народу.

«Цього скорботного дня ми згадуємо не лише 13 військових генералів, а й барона Жігмонда Перені. Сторінки історії наповнені сумними моментами, злетами та падіннями, перемогами та поразками, якими усіяний шлях до свободи та майбутнього. Присуджені до смерті військові генерали не тікали, а обрали відстояти свою честь, навіть будучи на ешафоті», – додав пан Золтан.

Матяш Сіладі, Генеральний консул Угорщини в Берегові, у свою чергу, наголосив на тому, що військові генерали пожертвували собою задля незалежності рідної країни та майбутнє нації. В ті часи, добровольці ж кожного регіону країни долучилися до війська та вели боротьбу за свободу свого народу. Ремісники, землероби – всі намагалися долучитися до такої нелегкої боротьби.

«Барон Жігмонд Перені, депутат верхньої палати Національних зборів теж долучився до реформування та вів активну боротьбу за свободу свого народу. Ця видатна особистість, член ради директорів Угорської академії наук, королівський повірений назавжди залишиться не тільки на сторінках історії, а й у наших з вами серцях», – констатував дипломат.

Йосип Борто, заступник голови ГО «ТУКЗ – КМКС» привітав присутніх й від імені голови організації, Василя Брензовича, який не зміг бути присутнім на заході. Пан Йосип зазначив, що «мученики Арада», Лайош Баттяні, тодішній голова угорського уряду та Жігмонд Перені назавжди пов’язали свої імена з такими словами як «революція» та «незалежність».

«Угорська революція була війною за незалежність, свободу та краще майбутнє. Там, на одному боці, пліч о пліч, воювали не тільки угорці, а й представники інших національностей. Тогочасні лідери світових імперій прекрасно усвідомлювали, якщо революція переможе – це стане страшною небезпекою та згубним прикладом для інших народів. Тому вже на самому початку всі революціонери були приречені на смерть. Навіть попри поразку, приклад героїв угорської революції дав надію на краще і розпалив жагу до незалежності та справедливості», – розповів Йосип Борто.

Учні навчального закладу підготували невелику програму, де зачитували останні листи генералів, написаних перед стратою, для своїх коханих та родин. Крім того, школярі тримали в руках 13 фотографій разом зі свічками та назвали ім’я кожного героя.

На завершення заходу присутні поклали вінки по погруддя Жігмонда Перені та схилили голови перед пам’яттю військових генералів, що не здали своїх принципів та прагнули кращого і вільного життя для угорського народу, пише Карпатський об’єктив.

Довідка:

Угорське суспільство, навесні 1848 р захоплено вітало реформи, які скасували пережитки феодалізму і встановили буржуазні свободи. Розмах політичного руху змусив Відень санкціонувати революційні перетворення, в тому числі створення національної армії гонведів (honvéd - «захисник вітчизни»)

На зміну ейфорії перших місяців прийшли криваві зіткнення з немадьярськими народами, які вимагали визнання колективних національних прав, масштабний наступ імператорської австрійської армії, нарешті, інтервенція в Угорщину царської армії, спрямованої Миколою I на допомогу союзнику - 18-річному австрійському імператору Францу Йосифу.

13 серпня 1849 р при Вілагош (нині Ширія в Румунії) гонведний армія, зазнавши поразки, на почесних умовах капітулювала перед російською армією.

Не минуло й двох місяців, як країну вразила жорстокість розправи над революційними генералами.

Успішні офіцери цісарсько-королівської армії, які перейшли на бік революції, вони були оголошені зрадниками і засуджені до смертної кари: Вілмош Лазар, Арістід Дежёффі, Ерне Кіш та Йожеф (Йозеф) Швайдель - через розстріл; Ерне Пёльтенберг, Ігнац Тёрёк, Дьордь Ланер, Карой Кнезіч, Йожеф Надьшандор, граф Карой (Карл) Лайнінг-Вестербург, Лайош Ауліх, Яноша Дамьяніч і графа Карой Вечеі - через принизливе для офіцера повішення.

Вирок був приведений у виконання 6 жовтня 1849 р під стінами міської фортеці Арада (нині в Румунії).

Увечері городяни в пам'ять про вбитих запалили свічки на місці страти, відслужили молебень за упокій їх душ; в місті, на два дні зануриться в траур, не працювала жодна крамниця. У той же день предмети, що залишилися від страчених, перетворилися в реліквії, частина яких була потім передана в спеціально створений музей реліквій.

Композитор Франц Ліст присвятив арадскім мученикам пронизливий фортепіанний твір «Funérailles – octobre 1849»



Дивіться також

Новини партнерів

Цікаво

Рекомендовані підприємства

Медичний центр "Архімед"

Медицина

Медичний центр «Архімед» — один з перших приватних...

Зареєструвати підприємство

Подати оголошення

Маєш файний шанс додати своє оголошення!

•Безкоштовно!

•Довго зберігається!

•Дуже круто!