Курган Красуні на Берегівщині відкриває свої таємниці - Мукачево.today

Квітень

21

2018

Курган Красуні на Берегівщині відкриває свої таємниці

Н

а черзі курган, який знаходиться між Буштином і Тячевом.

Архаїчні данні народних переказів, легенд, інших спогадів про минувшинунеодноразово трансформувалися (після ретельного їх дослідження, співставлення, поточного перегляду тощо) у цілком певну, щоб не казати– об’єктивну, картину для визначення достовірних фактів минулого.

Сьогодніне викликає сумніву, що народні перекази та легендина відміну від міфів й казок) містять найбільше вказівок на певніісторичні події та явища. Адже вонимістятьу собі і дійсні, інколизагадкові, таємниці,елементи з життя історичних осіб чи конкретних подій у минулому. У цій публікаціїхотілося би продовжити цю тему, адже попередні публікації «Скарби гори Келемен», «Таємничі печери Берегівського горбогір ’я» та «Палац Гуняди», викликали зацікавленість, томупропоную читачам дві нові розповіді. Сподіваюсь, що теж, певно цікаві, алечи то забуті, чи то ще й не сформованівоєдино з окремих елементів народно-традиційних оповідань, що пов’язаніз минулим нашого краю.

Історія кургану на березі Верке, який в народі називають «Сейпосонь – домб» («Пагорб Красуні»), зацікавив автора років сорок тому назад. В результаті пошуків, в тому числі й на місцевості, з’явилася ця публікація, яка в перше побачила світ, на сторінках моєї монографії «Музей Легоцького» ( на російській мові) у 1997 році.Цього разу свою розповідь почну з легенди, яку записав П. Сова від Ф. Легоцького вМукачеві:

На лівому березі ріки Верке, напроти села Мужієво, стоїть курган. Курганом Красуні називає його народ.

Дочка берегівського жупанаАндрія ДобошаІлка за тридев’ять земельславиласясвоєю красою. І називали її в народі Ілкою Прекрасною.

Багато лицарів добивалося її руки. Особливо упадали коло Ілки молодий і добрий Валентин і дикий, пристрасний Нялаб, володар названого його ім’ям замка.

Андрій Добош був не протитого, щоб віддати дочку за могутнього володаря замка, але серце красуні обрало Валентина. Надаремно умовляв її батько, вона не погоджуваласявийти заміж за Нялаба.

Впертийбатько вирішив зрештою, щоб суперечка була розв’язанана турнірі. Хто переможе, той і візьме Ілку. Він потай сподівався, що переможцем буде Нялаб, проякого слава йшла як про непереможного на полібою. До речі, в місті Сас – так тоді звалося Берегово – саме готувалися до рицарських ігор. Сюди збиралися витязі в пишному одязі, зі слугами, на добрих конях із дорогоцінною збруєю. Всюди маяли прапори і стяги. Місто було вбране по святковому.

Нарешті настав день бойових змагань. І ось зійшлися два супротивники – Валентин і Нялаб. Обидва знали, що битимуться не тільки за лицарську славу. Вершники зіткнулися зі страшенною силою, але надто рівної вони були сили, щоб котрийсь із них був забитий. І почалася вперта боротьба.

Тріщали щити під ударами мечів і списів, іржали коні. Вершники знову й знову розходились, щоб іще з більшою силою і завзяттям вдарити на суперника. Довго билися, але раптом, коли ніхто не чекав, Валентин блискавично скористався необережністю Нялаба і скинув його з коня.

Нялаб був переможений. Народрадів, бо гордого Нялаба не любили. Ілка була щаслива.

Отак красуня Ілка стала з повним правом дружиною Валентина. Але Нялабне примирився з невдачею.

-Ні! Ні! Клянуся небом і пеклом, що Ілка буде моєю! І Нялаб зробився розбійником. Він знайшов собі спільника – свого сусіда Канкова, володаряВиноградівского замку. Своїми наїздами на мирні села й міста, своїм грабунком вони наводили жах на весь край. Сльози, кров, пожежі й плач лишали вони після себе.Чутки про те, що робив Нялаб зі своїм спільником Канковим, дійшли до самого Будина. Король наказав покарати лицарів-розбійників і оголосив народне рушення.

За наказом і Валентин з’явився до війська, яке збиралося під Береговим. Нялаб на це не зважив. І поки збиралося військо він продовжував зі свого неприступного замка в Королеві своє розбійницьке діло. Бо й справді, його замок був розташований на крутій скелі серед широкої долини, що відкривалося велетенським горбами, через які бурхлива Тиса вириваєтьсяна простір Дунайської низини.

Разом з тим Нялабне забував і про своюобразу. Яка штовхнула його на злочинний шлях. Дізнавшись, що Валентин вже поїхавдо війська, яке збиралось проти нього, вирішив діяти. Зграя, щоб відволікти увагу, підпалила в іншому кінціхату. Люди побіглитуди гасити пожежу. Скориставшисьз колотнечі, Нялаб увірвався в палац Валентина і, схопив непритомнувід страху Ілку, помчав з нею до свого замка.

Проте, перш ніж він встиг переправитись через Верку, раптом здаля з’явився вершник . Це був Валентин, який помітив над селомгустий дим від пожежі й, занепокоєний, швидко помчав додому.

Нялаб? – упізнав він лицаря-розбійника з жінкою на сідлі. – Невже це вона?!

І помчав він за Нялабом. Почалася шалена скачка. Про те кінь Нялаба під подвійною вагою почав здавати.

-Стій, злочинцю! Стій, розбійнику! – кричав йомунавздогін Валентин . Нялаб бачив, що своєї метивін не досяг і пекельна думка промайнулау ньогов голові: якщо Ілкане буде його, то хайне буде нічия! І за мить гострий кинджал стирчав і грудях Ілки.

-Ось вона ! Бериїї собі! – гукнуввін, обернувшись, іспустивтілоІлки на землю, а сам стрибнувз конем у Верку, щоб переплистина другийберег. Але кіньзашпортався й, заплутавсяв очереті, загинув разом із своїм вершником.

Так загинув свавільний і злий Нялаб.

І тільки руїни замку, прозваного його ім’ям, що стоїть на крутій скелі над Королевим, нагадують про рицаря-розбійника.

Ілка була похованана березірічки Верки, на тому місці, де вбивцяскинув її з сідла. Ховали її урочисто й всенародно. Прийшлоі військо, яке зібралосьбуло, щобпокаратиНялаба. Кожний воїн набрав у шолом свій землій висипав на могилу Ілки, яка жорстокопоплатиласяза свою красу.

Отак і виріс на очах у людей курган Красуні».

З того часу річка отримала назву «Верке» з угорської «кров». Хоча є скептики, які вважають,що у 1892 році викопали канал під такою назвою. (Мабуть на кшталт – Черного Моря, його теж викопали, вважають деякі лже-дослідники).Ця ідея поширилась, навіть, у Вікіпедії. Насправді, це дата спорудження греблі з двома шлюзами (дата вибита на цій споруді). У істориків-краєзнавців є припущення, що згаданого у легендіугорського короля звалиАндрій (Ондраш) ІІ, якій у ХІІІ столітті перебував в околицях Берегова. В навколишніх населених пунктах збереглися топонімічні назви, пов’язані з перебуванням тут угорського короля: королівський табір, королівський колодязь, королівський камінь…

У січні 1993 року, вперше побував в районі розташування кургану (висота його була 5,5 метрів, діаметр – 50 метрів), з великим жалем констатував, що його вже немає. За твердженням місцевих мешканців, з’ясував, що багаточисленні археологічні розкопки і меліоративні роботи, які проводилися тут, знищили повністю цей унікальний пам’ятник. Його таємниця ще повністю не розгадана. Хоча, свого часу тут розкопки розпочав Тивадор Легоцький, а завершили – археологи, на початку 80-х років, але їх сподівання знайти в насипі, чи під ним, очікуване багате поховання, не виправдалося. І все ж, їх праця була не марною: відкриті на території кургану та поблизу пам’ятки кельтських і германських племен, скарб римських монет та деталь колісниці у формі відлитої з бронзи пантери.

Археологічнірозкопки дозволиливстановити, що ще до виникнення кургану на березі річки Верке було невеличкепоселення. Т. Легоцький вважав, що пам’ятники типа «Сейпоссонь – домб, виникли в наслідок завоювання Карпатськоїулоговини племенами кельтів і що вони були єдинимиі прямими носіями латенської культури в цьому регіоні, витіснившив серединіпершого тисячоліття з цих земель скіфські племена, які прийшли сюди на зміну скіфів. (В. І. Бідзіля // «Історія Культури Закарпаття на рубежі нашої ери/ Київ. 1971 р. с. 7). Ця культура склалася в історичну епоху , коли залізошироко і надійноввійшло у всі сфери економічноїі побутової діяльності населення, коли були задіяні всі сфери економічної і господарскоїдіяльності населення, коли буливсі необхідніпередумови для виникнення внутрішнього і міжплемінного економічного ринку. В цей час в Середній Європі виникає велика кількість ремісничих майстерень, виробничі центри з випускумасової продукціїдля ринку. В економіку суспільства надійно увійшла монета. (Та же с.15).

Завдякиїх впливупроходилизначні зміни матеріальної культури місцевого населення. Стрімкими темпами розвивається чорна металургія й обробка металів, скрізь розповсюджується гончарні ремесла. Матеріали розкопок, які проводилися у Берегові, Мукачеві, Бігані, Дідові, Боржаві, Бовтраді, Оросієві…, красномовно підтверджують вище наведене. Щодо урочища «Сейпоссонь – домб», то археологічні дослідження засвідчили – процескельтизаціїверхньотисянських племен, який проходив наприкінці І століття до н. е., знайшов підтвердження в господарському інвентарі поселення, відкритого на під курганній території. Тут крім посуду грубої ручноїформовки, яка належала до місцевої куштановицької культури, знайшли велику кількість якісно виготовлених гончарних мисок, горшків та амфор. В поселенні також плавили залізо, про це свідчать знахідки предметів працііз заліза, залишки шлаку, шматки заліза.

На рубежі ІІІ- ІІ століття до н. є. в наслідок злиття культури кельтів з місцевою куштановицькою культурою, племена, які були залучені до широкого середньоєвропейського ринку, виникла особлива культура.Значного розвитку в цей час досягло землеробство. Поруч з ним розвивалося скотарство, яке вигравало важливу роль.У ІІ столітті до н. є. на кельтів починають силою тиснути римляни, а потім виникла і загроза зі сторони германських племен. В цей період зростає могутність близьких сусідів – гетофракійців, в наслідок кровавих сутичок кельтські поселення знищуються. Не оминула така участь в середині І ст. до н. е. й поселенняна березіВерки поблизу В. Бакти, яке припинило своє існування. (В. Г. Котигорошко // «Исследования Ужгородского университета…»/ В кн..: «Археологические открытия 1982 года» М. «Наука», 1984 г. с.280).

В епохуДако-Римських війн (103-106 р.р. н. е) поселення поблизу В. Бакти остаточноприпинило своє існування. Про це говорять фрагменти господарсько-житлових споруд, а також монетний скарб, прихований,можливо, у часи небезпеки у підніжжі кургану. Це були денарії римських імператорів Марка Аврелія, Нерона, Люція Вєра і Антоніна Пія, відкарбованіу період:другоїполовини І та другої половиниІІ ст. н. є. Скарб вперше відшукав Т. Легоцький в 1876 році. Експедиція під керівництвом В. Котигорошко з’ясувала місце знахідки Легоцькимзавдяки того, що під час розкопок кургану – знайдено ще п’ять срібних монет. А при вивченні південно-західного підніжжя кургану виявленітри поховання, які збереглися частково. Вони знаходилисяу ямах розміром2,1х1,5 метрів на глибині1,1 м. Знайдені речі датують поховання першою половиною V ст. н. е. Середзнахідок виявлено: скляні та янтарні буси, бісер, бронзову накладку, фібули, позолочену срібну пряжку, сильно пошкодженіметалеві засоби праці. Вчені вважають, що похованняналежало германським (готським)племенам, які в V столітті вели війни за господарювання в Карпатській низині. (В. Катигорошко // «Таємниці «Пагорба Красуні»/ «Закарпатська правда», 17 жовтня 1986 р.).

Щодо самого кургану, то вивчення його культурного шару та багаточисленних знахідок, в тому числій скарбу римських монет, дозволило експедиціїУжгородського університету, встановити: курганбув насипаний в період між закінченням життєдіяльності кельтського поселення ічасом приховування скарбу, а саме між серединою І ст. до н.е. та кінцем ІІ ст. н. е.

І все ж остаточну крапкуставити ще зарано, будемо сподіватися, що старовинний курган, точніше то, що від нього залишилося, відкриє ще нам свої таємниці.

Ще один курган (пагорб) можна побачити ліворуч, проїжджаючи автотрасоюміж Буштином і Тячевом. Цікаве і таємничеутворення осиротіло стоїтьна рівнині, має гладку, не зарослу лісом поверхню. Повернута торцем до шосе, гора має форму правильної трапеції. Тільки з західного боку верхня частина є дещо заокругленою, мабуть, від довгочасноїдії значно частіших із того напряму вітрових потоків.

Виникає думка, чи не є цей пагорб штучним творінням людських рук – якимось курганом, місцем поховання якоїсь поважної особи? Років тридцять тому автору пощастило спілкуватися з знаним закарпатським дослідником старовини, письменником ІваномФедоровичем Комвлоші (1920-1996), саме завдяки йому звернув увагу на цей пагорб.За його версією за Буштиному давнину похований не хто інший, –ніж вождь гунів Атілла. За його словами, на західній околиці Хуста Тиса приймає з півночі притоку, що зветьсяРіка. В угорській «Енциклопедії Палас» вона, крім ідентичної назви, вказана ще й як Рийка (Reka). І що цікаво: у науковій та художній літературіУгорщини ХІХ– початку ХХ ст. під таким іменем згадується і перша жінка Атілли – Ріка. Не будемовдаватися до коментування похорону самого гунського царя, земні останки якого – згідно з романом-легендою Г. Гардоні – були поміщенів якійсь європейській річки, що її течія заздалегідьбула відведена тимчасово зі справжнього русла, а після помпезного похоронного ритуалу і розміщення саркофагу на дні ріки вона була повернутау попереднє лоно. Потім біля незнайденої і досі могили було залишено групу охоронців. Тож, здається, сам Атілла мав захоронити свою першу дружину також з певними царськимипочестями. Скажімо – під курганом.

Нашестя гунів на Європу в V ст. не могло оминути території Закарпаття як тоді, коли вони вторглися сюди, так і коли вже відходили на схід після розпаду імперії, пов’язаного зі смертю Атілли. Щоправда, ці переходи у двох протилежних напрямках не так уже й вадливі для теми нашої розмови. Суттєвим є іншим: гуни, так чи інакше, перебувалисвого часу і на нашій землі. Тож,чи не могла цариця Ріка, яка зі своїм двором трималася завжди на певній відстані від арени військових баталій свого повелителя, розташувати свої шатри (можливо не задовго до смерті) якраз десь на Закарпатті.? А чому би й ні – вважав Іван Комвлошій.

Валерій Разгулов

На фото: гора Келемен чекає свого дослідника

Джерело: Перший кабельний

Дивіться також

Новини партнерів

Курс валют на портале Finance.ua

Цікаво


Рекомендовані підприємства

Медичний центр "Архімед"

Медицина

Медичний центр «Архімед» — один з перших приватних...

Зареєструвати підприємство

Подати оголошення

Маєш файний шанс додати своє оголошення!

•Безкоштовно!

•Довго зберігається!

•Дуже круто!