На Закарпатті розграбували будинки для переселенців (ФОТО) - Мукачево.today

Червень

02

2017

На Закарпатті розграбували будинки для переселенців (ФОТО)

Н

а Закарпатті будинки для переселенців із Солотвинської техногенної зони небезпеки розграбовано. З будинків для переселенців винесли все: котли, радіатори, газові плити — пише Василь Бедзір для видання Рrozak.info

Видання повідомляє, що через величезні провалля у зоні небезпеки в селищі Солотвино перебувало 342 особи. Для них було побудовано окреме містечко у сусідньому селі Теребля: 116 квартир у 8 багатоквартирних будинках, 17 індивідуальних житлових будинків садибної забудови, загальноосвітній навчальний заклад на 330 місць, дошкільний навчальний заклад на 140 місць, інженерні мережі водопостачання, водовідведення, електропостачання та дорожню інфраструктуру.

Ще тоді багато людей відмовлялися переселятися. Вся ця історія була дивною.

Журналіст Василь Бедзір відвідав містечко для переселенців і був шокований тим, як там все розграбували. Про все, що він там побачив - у матеріалі.

«Солотвинський квартал» у Тереблі: від комфортних умов — до розкрадання і розбою

Все майже готове до переселення…

Без малого три роки тому, наприкінці грудня 2014-го голова Тереблянської сільської ради, що на Тячівщинв, Микола Цьока розповідав про стан справ у мікрорайоні, призначеному для переселенців із зони техногенної катастрофи в Солотвині. Розповідав у позитивному ключі, адже з технічного боку єдиною проблемою у новозбудованому «солотвинському кварталі» була відсутність питної води: її доводилося підвозити.


Проблему з питною водою вдалося вирішити, і тепер чисту, її отримують за допомогою насосів, які перекачують воду за кілометр від жител, школи і дитсадка», — сказав сільський голова у розмові з журналістами.

З іншого боку, визнавав, що жителі Солотвина, будинкам яких загрожували провали у селищі гірників, все-таки не поспішали переїжджати на нові місця проживання.

«Ключі від квартир для переселенців із Солотвина взяли 35-40 сімей, і вони періодично навідуються в свої будинки. Всього 11 з них тут живуть постійно. Інші переїжджати не поспішають, насамперед, через відсутність роботи», — говорив Микола Цьока.

Голова ж Солотвинської селищної ради Юрій Ухаль називає конкретні причини, які не відпускають його односельців з насидженого місця. Це — відсутність роботи, відірваність від звичного румунсько- та угорськомовного оточення.


Котеджі і квартири – без господарів

Загалом у Тереблі збудовано 116 квартир у 8 багатоквартирних будинках, 17 індивідуальних будинків садибної забудови. Зведені також сучасні школа і дитсад. На все це витрачено понад 120 млн. грн. державних коштів. Жити б та жити людям, які позбавлені нормальних умов у рідному селищі.

Не так сталося, як планувалося, коли зводили цей дорогущий (на той час, мабуть, найдорожчий за інвестиціями) житлово-побутовий комплекс у державі. З усього набудованого вповін запрацював лише навчально-виховний комплекс, до якого входять загальноосвітня школа (майже 250 учнів старших класів і 90 вихованців дитсадка).

З прибулих солотвинців тут постійно проживають близько п’яти сімей, і ще три сім’ї переселенців із Луганської області. Точного числа постійних мешканців ніхто не знає, бо їхній облік не ведеться.

Втім, це на сьогодні не є основним. Чому? Бо про відсутність проблем у «солотвинському кварталі» говорять уже в іншому, ніж раніше, ракурсі: цей мікрорайон, розміщений усього за двісті метрів від автотраси «Буштино-Колочава», все ще милує око рядами новобудов, хоч уже й пристарілих.

У облозі злодіїв і авантюристів

Над «солотвинським кварталом» ним нависла біда, ім’я якій – відсутність господаря. І в буквальному, і в переносному значеннях цього слова.

Ми потрапили сюди нещодавно і були вражені тим, як змінюється цей квартал. Будівлі, за виключенням навчально-виховного комплексу, позаростали бур’янами. Ні коси, ні ножиць як у цьому році, так і минулоріч (бо на подвір’ях стирчать довжелезні висхлі бадилини) присадибні ділянки не бачили. Все вказує на те, що тут господарів або немає, або дорогу сюди вони забули.

«Солотвинський квартал» у Тереблі був облаштований хоч і не за останнім словом будівельної справи, але досить пристойно, враховуючи нинішні скромні можливості України. Для кожної сім’ї біля котеджу – гараж, земельна ділянка. Стіни і горища утеплені ізоляційними матеріалами, всередині ж житла обладнані побутовими необхідними приладами, сантехнікою, електрифіковані, з водопостачанням і каналізацією (стоки очищувала сучасна фільтрувальна станція).

На території зустріли сім’ю Олега Каралкіна і Григорія Коця. Перший — луганський переселенець із міста Стаханов, другий — із Солотвина. Обидва працюють у місцевій загальноосвітній школі. Стверджують. Не вибираючи слів: мікрорайон відданий на поталу злодіям і невідомим авантюристам.

— Тут ніхто не почуває себе повноправним господарям. Ні луганці, ні солотвинці не мають ордерів на ці житла, — каже Олег Каралкін.

Як так сталося, що збудований майже чотири роки тому житловий комплекс у Тереблі досі не взятий на державний облік – будинки не прийнято на баланс відділу ЖКГ району? Цього ніхто не може пояснити. Є, стверджують у райдержадміністрації, чотири кримінальні справи, порушені за виявлені під час будівництва недоліки, на суму близько 20 млн. грн. Всі вони перебувають у обласній прокуратурі і СБУ уже кілька років.

Але будівництво вже в минулому часі, а сучасність – це розкрадання майна житлового комплексу. Про те, чому це не припиняється, голова Тячівської РДА Василь Дем’янчук розповів коротко:

«Охороною будівель і майна в них мала б займатися фірма-підрядник «Будкомплектторг». Документ про приймання від неї об’єкту в експлуатацію досі не підписаний. На жаль, із заявою до правоохоронців, щоб забезпечували збереження об’єктів, ця фірма не звертається».

Очільник району вважає: відповідає за все будфірма. Поодинокі ж місцеві мешканці логічно припускають: коли «квартал» розкрадають, то злодіїв, насамперед, слід упіймати, а потім розглядати, хто за що відповідає. Місцеві звертаються і письмово, і усно, телефонують на гарячу лінію Міністерства внутрішніх справ. Сигналять про правопорушення. Безрезультатно.

У нас уже багато котеджів, в яких ніхто не живе, квартир у багатоповерхових будинках розікрали, — розповідає вчорашній солотвинець, нині житель Тереблі Григорій Коць. – Побачивши зранку чергову розбиту шибку або розчинене вікно в квартиру або будинок, ми телефонуємо правоохоронцям у район або на гарячу лінію міністерства. І що? Приїде людина у формі, складе акт про крадіжку – і на цьому все закінчилося. Жодного разу нікого зі злодюг не впіймали. Коли ми голосно починаємо говорити: робіть щось, щоб не пропадало майно, нам у відповідь кажуть: «Вам що, більше від усіх треба?!».


Під прикриттям ночі зникає усе, що є цінним

Разом із Григорієм Коцем один за одним обходимо будинки, заглядаючи у вікна. Майже в кожній другій квартирі чи будинку вікна або розбиті, або розчинені.

«Їх легко можна відчинити, скориставшись вигнутою ложкою, — каже пан Григорій. І показує залишені нічними гостями сліди – відбитки від черевиків на підвіконні. Поряд залишена крадіями пляшка випитого пива. – Хоч би раз правоохоронці влаштували тут засідку, спіймали та з усією суворістю покарали злодюг. Ні, цього немає. Житла грабують безкарно, і так може продовжуватися, аж поки весь квартал не очистять. Складається враження, що ця авантюра допускається з чийогось відома. Бо інакше її давно б припинили».

Стандартний набір у кожній кухні – електроплита і духова шафа, електробойлер, раковина для миття посуду, водопровідні крани. Мало що там, де розчинені або розбиті вікна, залишилося з цього! На додачу подекуди розкурочені навіть електрощитові. А що робиться в житлових кімнатах, у санблоці – невідомо, знадвору цього не видно…

Дивіться також

Новини партнерів

Курс валют на портале Finance.ua

Цікаво


Рекомендовані підприємства

Медичний центр "Архімед"

Медицина

Медичний центр «Архімед» — один з перших приватних...

Зареєструвати підприємство

Подати оголошення

Маєш файний шанс додати своє оголошення!

•Безкоштовно!

•Довго зберігається!

•Дуже круто!