Вересень

04

2021

Найгірші в Україні: Закарпаття 4-ий рік поспіль займає останню сходинку за результатами ЗНО

Н

апередодні 1 вересня портал Освіта.ua оприлюднив щорічний рейтинг областей України за результатами ЗНО, і Закарпаття вкотре опинилося в ньому на останній сходинці.

“Вкотре” – це, щонайменше, вчетверте поспіль, відколи такий зведений рейтинг оприлюднюється.

На жаль, усі ці роки, насправді, шокуючі дані, які вже сформувалися в тренд, щоразу губляться в метушні останніх днів літа та урочистостях 1-го вересня.

Ігнорування проблеми в даній ситуації є не просто безрезультатним, а й небезпечним, бо на ці жахливі освітні результати Закарпатської області накладається дуже чутлива та складна проблема освіти національних меншин регіону. Зокрема, мови освіти з огляду на ухвалення нового законодавства в цій сфері, що стало приводом для українсько-угорської суперечки та загострення у відносинах також з іншими західними сусідами та партнерами України, як то Румунією, Польщею, Болгарією.

Infopost.Media спробував розібратися у даних ЗНО, зокрема, чи є залежність між результатами ЗНО та мовою освіти, на чому, на жаль, часто спекулюють як в Україні, так і за її межами.

Довідково: у Закарпатській області загалом функціонує 604 заклади загальної середньої освіти (школи), з яких 117 – з мовою національних меншин. З цих 117 шкіл нацменшин – 101 школа з угорською мовою викладання, 14 – з румунською та по 1-й зі словацькою та російською.

Як складається рейтинг

Згаданий рейтинг складається за середнім значенням балів зовнішнього незалежного оцінювання, які отримали учасники тестування, і розрахований як середнє арифметичне результатів всіх тестів з урахуванням нескладених тестів (не подолав поріг “склав/не склав”).

Таким нескладеним тестам, при розрахунку середнього арифметичного, надано значення “0”, тому значення середнього балу може складати менше 100 балів.

Якщо випускник школи не з’явився для складання тесту, такий тест не враховувався під час розрахунку.

Важливим також є показник відсотку тих, хто набрав необхідну кількість тестових балів.

Закарпаття у рейтингу

Чотири роки поспіль, починаючи з 2017-го, Закарпатська область посідає останнє місце в рейтингу.

У 2017-му Закарпаття пасло задніх із середнім балом 88,2, більше того, тести ЗНО склали лише 67% учнів. Лідером же рейтингу тоді стала сусідня із Закарпаттям Львівщина, де середній бал становив 123,9, а склали тести 86% учнів.

Osvita 1

Наступного 2018-го року ситуація на Закарпатті ще погіршилася і регіон не тільки зайняв знову останнє місце, а й показав ще нижчий середній бал та ще нижчий відсоток тих, хто склав ЗНО. Це відповідно 85,6 та 66%.

Osvita 2

Більш успішним для Закарпаття був 2019 рік. Середній бал становив 91,7, а склали тести 70% учнів. Але і ці результати не дозволили регіону вилізти з самого дна рейтингу.

Osvita 3

Ще кращим для Закарпатської області був 2020 рік. Область нарешті вийшла за сотню середнього балу – 106,7, а тести склали аж 81% учнів.

Припускаємо, що значною мірою це пов’язано з тим, що Міністерство освіти знизило прохідний поріг з тестів української мови для учнів шкіл з навчанням мовами національних меншин.

Osvita 4

Ну і нарешті 2021 рік. Закарпаття знову останнє, а показники у порівнянні з минулим роком погіршилися – 101,8 середній бал і лише 76% учнів набрали прохідну кількість балів ЗНО.

Osvita 5

Всеукраїнські тенденції в рейтингу

Зауважимо також, що усі ці чотири роки поруч із Закарпатською областю внизу рейтингу також перебувають Одеська (4-те місце знизу в 2017-ому та 2019-ому, 3-є знизу в 2018-ому, 2020-ому та 2021-ому) та Миколаївська область (3-є місце знизу в 2017-ому та 2019-ому, передостаннє в 2018-ому, 2020-ому та 2021-ому).

До 2020-го у цій компанії також перебувала Чернівецька область. Так, вона перебувала на передостанньому місці в 2017-ому, 2018-ому та 2019 роках.

Але в 2020-ому та 2021 роках Буковина раптово вирвалася з аутсайдерів та стала міцним “середняком”, зайнявши відповідно 14 та 13 місця у річних рейтингах.

  • Цікаво, що це співпало з тим, що з 2020-го було знижено поріг прохідний поріг з тестів української мови для учнів шкіл з навчанням мовами національних меншин.

Ми плануємо перевірити, чи є в цьому збігові причинно-наслідковий зв’язок, а якщо ні, то що ж стало причиною того, що 2020 рік став переломним з точки зору успішності ЗНО для Чернівецької області.

Важливі деталі результатів ЗНО, які впливають на рейтинг

Які ж причини того, що Закарпаття останнє в рейтингу?

З нашого спілкування з освітянами, а це умовна вибірка з кількох директорів шкіл, керівників місцевих управлінь освіти та аналітиків, на якість освіти у Закарпатській області, а відтак і результати ЗНО, найбільше впливають такі 4 ключові фактори:

  • високий рівень міграції, зокрема еміграції в регіоні, зокрема серед освітян;
  • низький рівень залученості батьків до освіти дітей, в тому числі через високий рівень міграції та масовий виїзд людей на заробітки за кордон;
  • понад 60% населення проживає в селах, де вкрай важко забезпечувати високий рівень освіти через брак ресурсів, у першу чергу, кадрових;
  • поліетнічність регіону та низький рівень викладання української мови у школах національних меншин, насамперед, через 1) низьку якість методики викладання української мови як нерідної, 2) незбалансованість мовного компоненту у навчальних планах та 3) брак не просто вчителів, а саме білінгвальних, тобто двомовних вчителів.

На жаль, дуже часто саме четвертий фактор – етнічний – приводиться як вирішальний у публічних дискусіях, при чому в дуже спрощеному формулюванні, мовляв, угорці насамперед та румуни (бо їхніх шкіл найбільше) погано вчать і знають українську мову.

Однак, це не тільки спрощено, а й маніпулятивно, що, власне, підтверджується, чи то спростовується даними згаданого рейтингу ЗНО, якщо зануритися в нього на різних локальних вимірах.

До прикладу, ми звели рейтинги окремо міст області і окремо районів за 2021 рік.

Це рейтинги за кількістю та відсотком тих, хто не зумів пройти тести ЗНО.

Так от, серед угорськомовних центрів Закарпаття – Берегове – має доволі пристойні результати і має кращі показники, ніж багато інших міст області, де угорці не проживають.

Рейтинг міст Закарпаття має такий вигляд : перша колонка – кількість тих, хто не пройшов прохідний бал тестів, тобто власне не подолав поріг ЗНО, а друга колонка – скільки це складає у відсотках від загальної кількості тих, хто складав тести ЗНО:

Населений пункт Не набрали прохідний бал % від загальної кількості
1 Свалява55,7%
2 Ужгород937,4%
3 Хуст177,8%
4 Чоп28%
5 Мукачево1039,6%
6 Берегове4011%
7 Тячів1011,4%
8 Рахів1012,3%
9 Перечин713,2%
10 Іршава1013,7%
11 Виноградів3616,5%

А от що стосується районів*, то тут, на перший погляд, вже більш чітко прослідковується ймовірна залежність між результатами та етнічним складом тієї чи іншої території, утім низькі показники таких старих районів як Рахівський та особливо Іршавський (моноетнічний), це припущення серйозно ставлять під сумнів.

Район Не набрали прохідний бал % від загальної кількості
1 Свалявський96,2%
2 Воловецький66,7%
3 Міжгірський217,9%
4 Перечинський1512,9%
5 Великоберезнянський1113,1%
6 Мукачівський4014,2%
7 Тячівський9414,8%
8 Виноградівський7916%
9 Рахівський5916,5%
10 Іршавський7118%
11 Хустський9021,1%
12 Ужгородський4625,4%
13 Берегівський3736,3%

*зауважимо, що йдеться про старий адміністративно-територіальний устрій Закарпатської області з 13 районів, який досі використовується у даних Українського центру оцінювання якості освіти. Додамо, що після укрупнення у межах Закарпатської області є 6 районів.

Етнічність та мова навчання не вирішальні?

Утім, якщо зазирнути у рейтинг на рівні сіл, то в угорських селах Ужгородського району ми маємо, на перший погляд, просто катастрофічно низькі результати ЗНО з української мови та літератури (уточнено) за 2021 рік як обов’язкового для здачі тесту.

  • До прикладу, у Сюрте тести не склали 33% від усіх, хто складав. У Малій Доброні – 44%, у Есені – 50%.

Але водночас, у тій-таки україномовній Кам’яниці цього ж району в опорній школі середньої освіти тести з української мови та літератури не склали аж 46,6% учнів. У школах в Середньому та Сторожниці не змогли подолати поріг тестів ЗНО з української мови та літератури майже по 30% учнів.

Тобто результати в українських школах у сільській місцевості Закарпаття не менш катастрофічні, ніж в угорських школах.

Можна навести і приклади з міських шкіл, де результати ЗНО з української мови та літератури значно гірші в школах з українською мовою викладання предметів, ніж у школах з викладання предметів угорською мовою.

Якщо взяти Ужгород, то всі 100% учнів угорської гімназії склали тести ЗНО з української мови та літератури.

Показник угорської школи №10 в Ужгороді дещо гірший, і тут не пройшли ЗНО з цього предмету 14% учнів, але в той же час і це не найгірший показник, бо, наприклад, у українських школах №9 в Ужгороді ЗНО з української мови та літератури не пройшли 18,52%, а в школі №19 взагалі 20%. Що вже говорити про Центр профтехосвіти Ужгорода, де тести з цього предмету не склали 40% учнів.

У Мукачеві цьогоріч “відзначився” Закарпатський обласний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Красного поля Закарпатської обласної ради, де 26% учнів не пройшли ЗНО з української мови та літератури.

Подібна ситуація з місцевим Центром профтехосвіти чи тим-таки Мукачівським аграрним коледжем.

Ми навмисне проаналізували більш ретельно Рахівський район, який вважається центром закарпатського українства і де майже відсутнє угорськомовне населення, окрім селища Ясіня.

  • Ситуація в українських школах тут часто значно гірша, ніж в угорськомовних школах інших районів. Школа в Рахові №3 – понад 55% учнів не склали ЗНО з української мови та літератури (Уточнено: спершу тут було помилково приведено приклад школи з села Білин). Школа в Кобилецькій Поляні – 38% учнів не склали ЗНО з української мови та літератури. Школа в селі Богдан – 37% не склали. Костилівка – 31%, Лазещина – 28%…

Підсумки та висновки

То в чому проблема? Чому Закарпаття аж настільки відстає від решти регіонів за критерієм здачі ЗНО?

На жаль, у нас нема відповіді на це запитання наразі.

Замість того, аби писати в цьому місці підсумки та висновки, нам хочеться, перш за все, бити на сполох. Бо ситуація в освіті Закарпаття виглядає критичною і катастрофічною, і у нинішній ситуації вимагає не тільки рішучих системних дій, а, в першу чергу, глибокої та фахової аналітики, аби розібратися в цій дуже складній проблемі.

Інакше вирішити її буде неможливо.

Петро Гойс та Дмитро Тужанський, спеціально для Infopost.Me

Дивіться також

Новини партнерів

Цікаво

Рекомендовані підприємства

Медичний центр "Архімед"

Медицина

Медичний центр «Архімед» — один з перших приватних...

Зареєструвати підприємство

Подати оголошення

Маєш файний шанс додати своє оголошення!

•Безкоштовно!

•Довго зберігається!

•Дуже круто!