Народні традиції: "Бабин вечір" з кутею та ворожінням - Мукачево.today

Січень

18

2016

Народні традиції: "Бабин вечір" з кутею та ворожінням

Ц

икл Новорічно-різдвяних свят завершує Богоявлення Господнє або Водохреща, якеому передує ще одне свято, яке має язичницькі коріння – Бабин вечір 18 січня. Традиційно, вечеряють з першою зіркою, як і в Святвечір на Різдво. Страви на столі мають бути пісними, але їх може не бути дванадцять. Головними залишалися кутя та узвар.

Бабин вечір називають по-різному: «Голодна кутя», «Бабин вечір», або «Другий Свят-Вечір».

На Закарпатті

Закарпатський етнограф та дослідник Юрій Чорі розповідає, що бабиним вечір називається тому, що пов’язаний із ворожінням та гаданням. А цим займалися переважно баби в селі, які мали досвід.

Після Водохреща наставали «м’ясниці» – період, коли вже можна було влаштовувати весілля (після Покрова і до цього свята робити це заборонялося, оскільки був передріздвяний піст).

Недарма ж казали: Водощі ведуть сватів у гості. Тому на бабин вечір дівчатам ворожили на легіня чи баяли (приговорювали). Щось на зразок: «така би сь мила, як Отче наш». А от ворожили в різний спосіб – зв’язували у вузлик щось із речей дівчини і хлопця, що їй подобався, аби міцно один одного трималися. Чи ловили рибу, сушили, розповідає пан Чорі, далі дівчина прикладала тарань до серця і приговорювала. Опісля рибу в подрібненому вигляді слід було підкинути милому в їжу.

Перед самою вечерею знову окроплювали хату свяченою водою та обкурювали зіллям. Далі господар заміщував кутю (з маком, медовою ситою, горіхами), набирав її у ложку й, ставши перед вікном або на порозі, закликав мороз (бурю, вовка) куті їсти. Взамін, щоправда, просив не зашкодити людям, полям, посівам і худобі.

В інших регіонах України

В деяких регіонах при цьому приказували, звертаючись до злих сил: «… не дамо вам Святої вечері… будьте голодні, холодні, неприкаяні. Згиньте з голоду…». Звідси, вважається, й походить назва “Голодна кутя”, а тому родина, сідаючи за стіл, вже не продмухує свої місця.

В інших регіонах України вважали, що на третю, останню кутю — «Голодну кутю» — подавати слід 12 пісних страв, та вже не запрошували святих душ, які, вважалося, знову повертаються на «той світ», а тому це й для них був голодний Святвечір.

На вечерю подаються лише пісні страви: смажена риба, вареники з капустою, голубці, пироги, гречані млинці на олії, обрядовий хліб, кутя та узвар. Після вечері всі члени сім’ї колись клали свої ложки в одну миску, а зверху – хлібину, – «щоб хліб родився».

Господиня брала залишки святочних страв, змішувала їх з борошном та сіном і господар частував ними домашню живність. У деяких регіонах діти або парубки бралися «проганяти кутю»: «Геть кутя з покутя, а ти, узвар, йди на базар», — при цьому стукали макогонами по воротах, розбивали горшки та тричі стріляли з рушниць, проводжаючи цим душі померлих, щоб не залишалися між людьми і не шкодили живим.

У Надвечір’я Богоявлення дівчата пекли пиріжки й виходили морозним вечором кликати долю (свого нареченого), а батько міг присмалити дітям чуба, «щоб вовка не боялися».

В дохристиянських ритуалах обряд «Голодної куті», перш за все, спрямовувався на випровадження злої сили зими та закликання заможності, здоров’я і достатку весни.

З цією ж метою в садок або на вигін виносили «дідуха» і пускали його на «теплий дух», тобто спалювали. Попіл з «дідуха» дівчата згрібали і відносили на город, – «аби огірки родили».

Дивіться також

Новини партнерів

Курс валют на портале Finance.ua

Рекомендовані підприємства

Медичний центр "Архімед"

Медицина

Медичний центр «Архімед» — один з перших приватних...

Зареєструвати підприємство

Подати оголошення

Маєш файний шанс додати своє оголошення!

•Безкоштовно!

•Довго зберігається!

•Дуже круто!