Березень

28

2021

Перехід на літній час: Чому ми двічі на рік переводимо годинники

В

останню неділю березня мільярди годинників по всьому світу переводять на годину вперед. Люди починають жити вже не за зимовим, а за літнім часом. Але чому ми вдвічі на рік переводимо годинники? І чи варто відмінити цю практику взагалі?

Ідеї переходу на ліній час слід завдячувати журналісту, винахіднику та одному з батьків-засновників США Бенджаміну Франкліну. А сталося це в Парижі в 1784 році, де він служив послом протягом восьми років. Тоді вже 78-річний Франклін написав дотепне есе, де обґрунтував необхідність переходити на літній час. Там він описував, скільки французи зекономлять свічок, якщо будуть прокидатися на годину раніше. Не обійшлося і без дивних порад. Наприклад, Франклін пропонував обкласти податком віконниці, а вранці будити містян за допомогою гармат. Самі ж парижани досхочу посміялися над пропозиціями американця, а згодом взагалі забули про них. До реалізації ідеї Франкліна залишалося більше ста років.

Вперше перевели стрілки годинників у Великобританії у 1908 році. Тоді Король Едвард VII оголосив, що всі мешканці його королівського маєтку Сандрінґем переходять на літній час. Згодом король запровадив такі самі зміни у Віндзорі та Балморалі. Проте першою країною, яка офіційно перейшла на літній час, стала Німеччина. 30 квітня 1916 року, коли ще не відгриміла Перша світова війна, німці перевили стрілки годинників на годину вперед. А 1 жовтня того ж року країна повернулася до зимового часу. Невдовзі до цієї ініціативи приєдналася вся Велика Британія. А 19 березня 1918 року Конгрес США застосував перехід на літній час на період війни. Все це було зроблено заради заощадження палива, яке використовувалося задля генерації електричного струму.

Згодом все більше і більше країн почали переймати цю практику. Щоправда, вона не всім була до вподоби. Один раз у 1919 році в Німеччині скасували перехід на літній час через невдоволення громадян. А в 1922 році влада зробила аналогічний крок через протести селян. Хоча вже наступного року в країні знов стали переводити годинники. На українських землях перехід на літній час впроваджувався також нерівномірно. Уперше це сталося в 1917 році за часів Російської Імперії. А в 1930 році зміщений на годину час почали застосовувати в СРСР протягом всього року. Такий час тоді назвали "декретним". Із 1981 року влада запровадила сезонні відмінності між літнім і зимовим часом. Причому "декретний" час не був скасований, внаслідок чого літній відрізнявся від поясного аж на дві години. Проте у 1990 році "декретний" час був скасований на території УРСР. Тоді було вирішено, що країна просто переходитиме на літній та зимовий час. За таким режимом Україна живе і по сьогоднішній день.

Із самого початку перехід на літній-зимовий час обґрунтовувався економією електроенергії. Цей аргумент, до речі, використовується і по сьогоднішній день. Мовляв, переведення годинників дозволяє людям раціональніше використовувати світлі години дня та використовувати менше електрики. Що у свою чергу добре для навколишнього середовища.

На сьогоднішній день близько 60 незалежних держав щороку переходять на літній час і навпаки.

Щоправда, деякі країни відмовляються від подібної практики. Наприклад, до 2019 року в Євросоюзі діяла спеціальна директива, яка зобов’язувала всі 28 країн-членів переходити на літній час в останню неділю березня, і на зимовий – в останню неділю жовтня. Проте того року Європарламент скасував обов'язковий перехід. Сам процес супроводжувався публічними дискусіями, у яких взяли участь більше 4,6 мільйонів громадян ЄС. До речі, більшість із них виступила за скасування подібної практики. Тому було прийняте рішення, згідно з яким із 2021 року кожна країна ЄС може самостійно вирішувати, чи продовжувати переводити стрілки годинників, чи взагалі відмовитися від цього.

У числі країн, які відмовилися від переведення годинників, могла бути й Україна. Щоправда, 19 березня 2021 року Верховна Рада провалила голосування за законопроект, який скасовує сезонне переведення годинників. Згідно з даним документом, Україна мала б надалі жити за зимовим часом. Наразі законопроект відправили на доопрацювання. До речі, в пояснювальній записці до законопроекту було сказано, що переведення годинників негативно впливає на здоров'я людей. Воно провокує зміну біологічних ритмів людини, що негативно відображається на її загальному стані. А це тягне за собою прогрішення самопочуття, зниження працездатності та значне загострення хронічних хвороб. Щоправда, з таким твердженням згідні не всі.

Зміна часу може викликати стрес і погіршення самопочуття

"Немає наукових доказів щодо того, що це якось впливає на організм людини, – розповів лікар внутрішньої медицини Олександр Золотарьов. – Є точка зору, що існують "сови" та "жайворонки". І тому зміна часових параметрів на годину раніше чи пізніше якимось чином впливає на здоров'я людини. Але таке відбувається один раз на рік. Це не хронічний стрес, коли людину кожен день змушують переводити годинник і вона знаходиться в такому стані. Є певні моменти, коли людина забуває це зробити. Вона просинається і в неї йде збій по графіку. Тоді вона просто відчуває стрес. Але він не є хронічним. Це, скажімо так, несподіваність. Тому в даній ситуації це більшою мірою привід пообурюватися, сказати, що все так погано".

Він зазначає, що пересічній людині перехід на літній час не завдасть шкоди. Немає загрози ні фізичному, ні ментальному здоров’ю. Але для людей, які страждають від низки захворювань, переведення годинників може стати зайвим стресом. Що в свою чергу може негативно вплинути на їх загальне самопочуття.

"Для людей з нестійкою психікою, з захворюваннями нервової системи це може бути додатковим навантаженням, яке вони переживуть у вигляді погіршення загального самопочуття, – розповів Золотарьов. – Це буде мати такий же ефект, ніби людина почула погану новину. Не більше, не менше. Наприклад, це можуть бути люди, які знаходяться у стані неврозу. Коли нервова система реагує надмірними емоціями на новини. Часом навіть на позитивні. Це можуть бути люди, які мають психіатричні захворювання, як, наприклад, депресивний психоз чи різні форми депресії. Це також може негативно сказатися на їх стані. Але в даному випадку я би порадив не налаштовуватися на те, що в організмі відбудуться певні негативні зміни. Щоб людина цього не очікувала. Тому що доказів того, що це якось впливає на організм, на сьогоднішній день не існує".

Дивіться також

Новини партнерів

Цікаво

Рекомендовані підприємства

Медичний центр "Архімед"

Медицина

Медичний центр «Архімед» — один з перших приватних...

Зареєструвати підприємство

Подати оголошення

Маєш файний шанс додати своє оголошення!

•Безкоштовно!

•Довго зберігається!

•Дуже круто!