Родзинки Закарпаття: палац Ковнера у Мукачеві (ФОТО) - Мукачево.today

Жовтень

05

2017

Родзинки Закарпаття: палац Ковнера у Мукачеві (ФОТО)

П

алац Ковнера названий так в честь свого першого власника та має непросту історію, тісно переплетену з людськими стражданнями. По різній транскрипції може бути як Конера, так і Ковнера

Одноповерхову будівлю палацу зведено в кінці XIX століття в стилі класицизму. Очевидно, будівництво розпочалось після 1894 року, так як саме цього року граф Шенборн-Бухгейм здає в оренду Адольфу Конеру (нім. Adolf Kohner) частину Мукачівсько-Чинадіївської домінії площею 30 тисяч кадастрових хольдів, пише сайт t-heritage.com.ua

В плані будівля П-подібна, з двома асиметричними п’ятигранними флігелями, прибудованими до крил палацу. Південно-західний флігель містить двоповерхову вежу, вкриту вальмовим дахом.

Композиція чільного фасаду — класична, з одним центральним портиком та двома наріжними двовіконними ризалітами з трикутними фронтонами. Вікна на ризалітах об’єднані під одним загальним сандриком лучкової форми. Портик палацу Конера — з чотирма рустованими колонами та розчленованим декоративним аттиком, вкритий шатровим дахом прямокутного перерізу з однією люкарною. Прямокутні вікна палацу увінчані трикутними сандриками, а вікна на флігелях — трикутними, прямими та лучковими сандриками почергово.

На тильному фасаді міститься напівкруглий виступ з трьома напівциркульними вікнами. Обабіч виступу є дві брами, що виходять на терасу зі сходами. Навколо будівлі було розбито парк з різними декоративними деревами, зокрема платанми та каштанами.

У вересні 1914 року барон Конер передав палац мукачівській єврейській громаді з метою створення на його базі лікарні.
У міжвоєнну добу будівля використовувалась чехословацькою владою в якості жупанату.

Палац Конера у Мукачеві. Поштівка початку XX століття

Палац Конера у Мукачеві. Поштівка початку XX століття
© Kroó Hugó kiadása

Палац Конера у Мукачеві

Палац Конера у Мукачеві. Середина XX століття
© З приватної колекції Сергія Тішина

Протягом 1939-1944 років палац Конера займала угорська контррозвідка, а в його підвалах облаштували катівню.

У липні 1942 року в палаці Ковнера відбулися три засідання військового трибуналу фаши­стської Угорщини. На них судили патріотів Закарпаття за те, що вони боролися за відторгнення Закарпаття від Угорщини і возз’єднання з Україною.

Місцем катувань політв’язнів стали підвальні приміщення палацу. Крик катова­них не було чути на вулицю так як парк поглинав стогін жертв. В залах, де колись проводилися бали для аристократії, квадратно-рядо­вим способом сиділи політв’язні, а над ними в бойовій го­товності стояли жандарми. Суворо заборонялось дивитись вправо чи вліво. Сиділи в’язні в позиції струнко, зміна рук і ніг могла відбуватися тільки по команді старшого по наряду жан­дарма.

Серед відомих громадських та культурних діячів Закарпаття жорстокі катування у ковнерівському палаці пройшли:

– Іван Маргітич — єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії — Засуджений в липні 1942 за належність до юнацтва ОУН.

– Пап Степан — один із організаторів Пласту на Закарпатті, член крайової екзекутиви ОУН, вояк Карпатської Січі, історик та священик.

– Бандусяк Дмитро — окружний провідник ОУН Закарпаття у 1944–1946.

– Осип Данко — український вчений, бібліограф, правник, громадський, культурний і політичний діяч в США. Член УВАН, дійсний член НТШ в Америці.

У 1950-их роках у будівлі розмістилась Мукачівська районна держадміністрація, а згодом — районна прокуратура. Пізніше історична пам’ятка виконувала функції офіцерської їдальні мукачівської військової авіабази.

В радянські часи замуровано парадний вхід палацу та знищено портик з колонами. Відтак головний вхід у будівлю розташувався із двору споруди.

Палац Конера

Палац Конера. 1965 рік
© Іван Ребрик

З 1970 року будівля внесена до переліку пам’яток історії місцевого значення.

Нині палац перебуває у напівзруйнованому стані, але, попри все, він має всі шанси буди відновленим та реставрованим до первісного вигляду.

Адольф Конер

Барон Адольф Конер (1865-1937) — відомий угорський бізнесмен, землевласник, меценат, колекціонер та президент Федерації еврейських громад Угорщини.

Адольф Конер

Адольф Конер. 1905 рік
© Угорський національний музей

Конер був власником одного з найбільших приватних банків на теренах Угорщини — «Kohner Adolf és Fiai» («Адольф Конер та сини»).

Протягом багатьох років був головним меценатом композитора Бейли Бартока. Саме завдяки фінансовій підтримці барона Конера, Барток об’їхав всю Угорщину та зібрав величезну колекцію фонографічних фольклорних записів.
Адольф Конер відомий також завдяки колекціонуванню творів мистецтва. У 1902 році він став президентом Угорського Національного художнього об’єднання.

В приватній колекції Конера зберігалось чимало шедеврів світового живопису, зокрема творів французьких імпресіоністів та Барбізонської школи. Серед художників, представлених в його колекції були Ежен Делакруа, Оноре Дом’є, Жан-Батіст Каміль Коро, Жан-Франсуа Мілле, Гюстав Курбе, Клод Моне, П’єр-Огюст Ренуар, Поль Сезанн, Поль Гоген, Джон Констебль, Франсиско Гойя тощо.

У 1912 році барон Адольф Конер став радником імператора Франца Йосифа I.

Після того, як з будівлі виселилася Мукачівська районна прокуратура – останні хто перебував у приміщенні – наступив період руйнування палацу.


У 2015-му році стало відомо, що продана з аукціону будівля перетвориться у приватне житло.

Дивіться також

Новини партнерів

Ми в соц. мережах

Цікаво


Рекомендовані підприємства

Медичний центр "Архімед"

Медицина

Медичний центр «Архімед» — один з перших приватних...

Зареєструвати підприємство

Подати оголошення

Маєш файний шанс додати своє оголошення!

•Безкоштовно!

•Довго зберігається!

•Дуже круто!