У мережі показали, яким був побут мешканців Красної на Тячівщині у 40-х роках минулого століття (ФОТО) - Мукачево.today

Лютий

13

2019

У мережі показали, яким був побут мешканців Красної на Тячівщині у 40-х роках минулого століття (ФОТО)

Н

а цих світлинах, зроблених у середині минулого століття, зафіксовано побут краснянців. Зібрала фото вчитель Краснянської ЗОШ І-ІІІ ст. Наталія Трайтлі та розмістила їх на стенді у кабінеті історії. Тож про життя своїх пращурів краснянці довідуються ще у шкільні роки, у цьому їм допомагають історичні світлини, які красномовно показують , як жили мешканці гірського села у минулому.

З матеріалів у Вікіпедії дізнаємось, що перші офіційні згадки про село відносяться до XIV ст. Поселенці, очевидно, прийшли із низинних сіл. Тут вони випасали худобу, заготовляли ліс для майбутніх будинків, пише dubove.info

За народними легендами перші поселенці - це родини Сойма, Носа, Цубера. Поселилися за річкою, Носа — на горбах, Сойма — на лугах. Пізніше з Колочави через гору Красна прийшли інші люди: Грицан, Горкавець. В той час відбувалося освоєння землі для ведення сільськогосподарських робіт, через село проходили основні шляхи із сіл Тячівщини для випасу худоби на навколишні полонини.

Територія села починалася від берега Майора, від воріт, звідки випускали худобу на випасання у поле. Інший берег у другій частині села називали Гайдуцьким. Походить від назви гайдуків. Гайдуки — це панські слуги, які збирали податок, накладали штрафи на простих людей. Зі сторони Гайдуцьких воріт люди заходили в село. У верхній частині Красношори розміщувався мочил. Тут вирощували льон і вимочували в річці, потім з цього льону виготовляли нитки і ткали полотно на одяг. Це місце і сьогодні називають Ленищем.

Під час Першої світової війни на території села будують лісопереробні цехи. У 1920 році збудували пилораму «Фірес», в будові якої використали спеціальні лотки, по яких сплавляли деревину по гірських потоках. Сплав лісу вважався небезпечним і важким заробітком. В 1932—1932 рр. через село проклали вузькоколійну залізницю Тересва — Усть-Чорна. Багато селян отримали роботу на будівництві, розширилися лісозаготівлі.

Проте більшість селян володіла мізерною кількістю землі. Майже дві третини землі належали 4—5 сім'ям багатих селян, а також євреям, які займалися торгівлею. Будівництво вузькоколійки вплинуло і на соціально-культурний розвиток села. Школу збудували у 1912 році напередодні Першої світової війни. Навчання в ній проводили дяки. Під час війни в ній розмістили концтабір для військовополонених італійців, 14 з них померло тут і поховані на сільському цвинтарі. Будинок школи згорів у 1919 році.

За часів Чехословацької республіки у 1932 році в селі збудували типовий будинок школи, ввели загальнообов'язкове навчання. Реконструкція школи проводилась у 1984 році.

В 1936—1937 рр. у селі збудували лісопильний завод, тож багато селян одержали роботу, поступово освоюючи кваліфіковані технічні професії.

У центрі села стоїть обеліск загиблим воїнам у Другій світовій війні, який був зведений у 1971 році. Всього на фронт пішло 56 добровольців-краснянців, з них 15 загинуло.










Дивіться також

Новини партнерів

Цікаво

Рекомендовані підприємства

Медичний центр "Архімед"

Медицина

Медичний центр «Архімед» — один з перших приватних...

Зареєструвати підприємство

Подати оголошення

Маєш файний шанс додати своє оголошення!

•Безкоштовно!

•Довго зберігається!

•Дуже круто!

?>