Вертеп: таємниця походження обрядового дійства - Мукачево.today

Січень

07

2018

Вертеп: таємниця походження обрядового дійства

Щ

ороку християнські родини з настанням величного свята Різдва 7 січня чекають у своїх домівках на прихід вертепу. Такий собі мандрівний театр, який з хати до хати прославляє новонародженого Ісуса Христа у Вифлеємі.

Вертеп – це молитовне прославлення Бога через театральне дійство та комічне відображення побутового життя, якого вже дотримуються декілька століть поспіль. Однак вертеп бере свою основу далеко не з християнства, а з ще давнього шанування Нового Сонця, Нового Хліборобського Року, що починається з поворотом сонця на весну.

Саме тому різдвяний вертеп тісно в'яжеться з віруваннями в щасливий почин та з магічними діями, що мають забезпечити в новому році добрий урожай.

В Україні старовинний мандрівний маріонетковий театр виник в барокову добу (друга половина 17-18 століття). Хоча перша письмова згадка про вертеп датується ще 1666 роком і вона міститься в матеріалах львівського ставропігіального братства.

Існують й інші припущення щодо першого вертепу: це 1591 і 1639 рр., також скоморошні "игры, глаголемыя куклы", які побутували ще в Київській Русі, а звичай "ходіння з куклами" відомий ще з 1573 року.

Тоді вертеп складався з дво- або триповерхового дерев'яного ящика, де на третьому або другому поверсі показували різдвяну драму, а на другому і першому, або лише першому, – механічно прив'язану до неї сатирично-побутову інтермедію. Ці поверхи за християнською традицією трактувалися як "підземелля", "небо" і "земля".

Самі вертепні ляльки, які рухалися за допомогою прикріплених до них знизу дротів, мали свої окремі ролі. Ними рухав вертепник, який стояв позаду скрині і водив ляльку по прорізах у підлозі, спостерігаючи за дією у спеціальні віконечка.

Ляльок у вертепах могло бути до 40. Вертепник говорив і співав за всіх героїв, змінюючи голос для надання певної характеристики персонажам та брав відповідальність на себе за цілу постановку.

Зі століттями вертеп видозмінювався – до нього почали приставати різні музичні супроводи, які додавали видовищу більшої містерії. Згодом ляльковий вертеп перетворився у "живий" вертеп, виконавців яких інколи іменували машкаратами, – ця назва походить від слова "машкара", що означає маска, личина.

Це був наче маскарад, який ніс добрим людям звістку про народження Ісуса Христа. У вуличному Вертепі ходили колядувати діти й підлітки, а в машкарати приймали лише дорослих парубків: діти бути одягнуті в звичайний одяг, а дорослі, котрі грали серйозніші ролі (смерть, царя, янголів) були в масках.

Зазвичай учасники "живого" вертепу готують заздалегідь релігійну виставу, розподіляють ролі, вчать віршовані тексти, шиють та лагодять костюми. Дійовими особами у таких вертепах є: Ангел, Пастушки, Три Царі, Жид Мошко та його дружина Сура, Чорт, Смерть, Цар Ірод та його воїни, Козак та інші. З вертепом також часто ходять колядники старшого покоління.

Вертепну драму зазвичай ділять на дві дії — релігійну та світську, але, розвиваючись, вона майже завжди втрачає релігійний характер, що призводить до злиття обох частин вистав вертепу в цілісну дію.

Сюжети різдвяних вертепів були більш-менш однакові: цар Ірод дізнається від волхвів та трьох царів, що народився Христос, претендент на його престол. Щоб позбутися суперника, він кличе воїна і наказує йому вбити всіх вифлеємських дітей віком від 2 років і молодше.

Воїн виконує наказ, але одна стара баба Рахиль не дає свою дитину на побиття, тому озлоблений Ірод наказує вбити її дитину. За такий страшний злочин смерть відрубує Іродові голову, а чорти тягнуть його в пекло. Після смерті Ірода у постановці, з піснями та танцями, з'являються циган, лях, москаль, жид, селянин, дід, баба, панотець або ж інші.

"Живі вертепи" часто діляться на три основні вікові групи: маленькі діти, віком приблизно від 6 до 10 років, у другій — діти 11-15 років, третя — молодь.

Сценарії Вертепу записували, запам'ятовували селяни і передавали з покоління в покоління, так як вони були засновані на реальних історіях з побуту українців. Справжній фольклор, який часто видозмінювався та доповнювався в залежності від подій.

З плином часу, простота та зрозумілість сюжету відродила вертеп у західних і центральних регіонах України. Стало помітно більше вертепних композицій у костелах, на площах та у великих магазинах, почали з’являтись вертепні театри на дитячих святах у садках та школах. У період різдвяних свят відкривається багато гуртків по створенню фігурок та ляльок для вертепу з дерева, паперу, у вигляді оріґамі та інших матеріалів.

Особливими є також вертепи, які з року у рік виставляють у наших храмах як візуальне нагадування про радісне народження Христа у бідній стаєнці, і маленькі крихітні вертепи на тетраподі, і масштабні, розміром у людський ріст композиції, які встановлюють на церковному подвір'ї.

Все це несе великий вклад у нашу історію. Багато дослідників та українських письменників досліджували явище вертепу і, що цікаво, його актуальність не зменшується з роками.

Ми чекаємо на вертепне дійство у своїх домівках під час різдвяних свят, ми чекаємо його на місцях роботи, коли доводиться працювати у свято Різдва, ми чекаємо його на вулицях міст і сіл, тому що саме актори вертепу додають справжнього духу Різдва, який нам завжди потрібний незалежно від віку, погоди чи місця перебування.

Зі святом Різдва! Нехай добрі пастушки з царями принесуть радісну вістку у ваш дім та наповнять ваші серця щастям та спокоєм!

24tv.ua

Дивіться також

Новини партнерів

Курс валют на портале Finance.ua

Цікаво


Рекомендовані підприємства

Медичний центр "Архімед"

Медицина

Медичний центр «Архімед» — один з перших приватних...

Зареєструвати підприємство

Подати оголошення

Маєш файний шанс додати своє оголошення!

•Безкоштовно!

•Довго зберігається!

•Дуже круто!