Задля курорту на Свидовці планують вирубати 430 гектарів лісу (ВІДЕО) - відеоновина від Мукачево.today

Травень

28

2018

Задля курорту на Свидовці планують вирубати 430 гектарів лісу (ВІДЕО)

Н

а одному з найкрасивіших масивів Карпат – Свидовці – хочуть звести туристично-гірськолижний курорт. Його планують побудувати на висоті понад 1700 метрів. Згідно з проектом, поблизу гір Близниця, Великий Котел та Догяска буде 60 готельних будівель, 33 підвісні канатні дороги, 120 закладів харчування, а ще крамниці, фітнес-центри, медичні установи, банківські відділення, багаторівневі паркінги та навіть аеропорт. Головне у проекті – 230 кілометрів лижних трас. Це уп’ятеро більше, ніж на сусідньому Буковелі, і в півтора рази більше, ніж у всесвітньовідомому французькому Куршавелі. Втім екологи та деякі місцеві мешканці занепокоєні планами інвестора.

Про це йдеться в екологічному проекті «Вижити в Україні» з ведучим, вокалістом фольк-рок-гурту «Рокаш» Віктором Янцо.

«Свидовець – єдине в Україні місце, де сніг є завжди. Тут можна побудувати аналог Куршавеля. Втім, мешканці Карпат двозначно ставляться до затії – одні за, інші проти. У цьому питанні треба розібратися: чи буде більше шкоди, чи користі», – розповідає науковець Олексій Пристая.

Свидовецький хребет протягнувся на території, яка належить трьом населеним пунктам. Селам Лопухів, Чорна Тиса і селищу міського типу Ясіня.

Громадські слухання на місцях щодо курорту організовували районі адміністрації. На них погоджували детальні плани територій, які візьмуть під будівництво. У всіх трьох населених пунктах більшість депутатів проголосувала «за» зведення курорту. Проте знайшлися і противники. Серед них Валерій Павлюк, який є депутатом Лопухівської сільради. Чоловік каже, що на слухання його не запросили. А тим, хто був всупереч законодавчим нормам, не повідомляли, де саме будуть зводити конкретні об’єкти, систему інженерних мереж та інше.

«Конкурс пройшов непрозоро. Ми хочемо, щоб у нас процвітав зелений, сімейний туризм, тому подали в суд на будівництво», – говорить депутат с. Лопухів Валерій Павлюк.

І Закарпатський окружний адміністративний суд своїм рішенням задовольнив позов противників будівництва. Та влада двох районів подала апеляцію до Львова, де після оприлюднення масштабної карти проекту, захисники курорту отримали позитивний результат.

Голова Тячівської районної ради, мешканець села Лопухова, Іван Фабрицій був присутнім на розгляді судової справи. Він пояснює, чому є прихильником побудови курорту.

«Наше село є в гірському тупику. Після будівництва комплексу інфраструктура стане кращою, з’явиться чотири тисячі робочих місць і буде можливість приймати приблизно тридцять тисяч туристів нараз», – зазначає голова Тячівського району Іван Фабрицій

Та користь для місцевої громади від курорту, зауважують його противники, значно перебільшена. Валерій Павлюк каже: зараз є пересторога, що курорт відбере у гірського населення пасовища, а відтак і основи для місцевого господарства. Тож зупиняти свого протистояння противники курорту не будуть і оскаржать апеляцію у Верховному суді.

«Геннадій Москаль дав команду нас пресувати. Я думаю, що владі зараз не цікаві наші проблеми», – коментує депутат с. Лопухів Валерій Павлюк.

Хто стане інвестором мега-курорту?

«Ніхто чітко не говорить, в якому місці буде курорт. Вони заявили, що погодили щось аморфне і можуть будувати у будь-якому куточку закарпатської області», – звертає увагу адвокат МБО «Еко.Право.Людина» Софія Шутяк.

Фахівець переконує: найбільша помилка ініціаторів будівництва у тому, що на громадських слуханнях людям не представили цілком готового проекту, а лише пропозицію.

«Люди не можуть оцінити всіх потенційних ризиків. У документах фігурує тільки ТЗОВ «СКОРЗОНЕРА». Вони будували курорт і в Буковелі», – говорить адвокат МБО «Еко.Право.Людина» Софія Шутяк.

ТЗОВ «СКОРЗОНЕРА» – це фірма, яка належить українським олігархам Ігореві Коломойському та Геннадію Боголюбову і входить до групи «Приват». Колишнім директором фірми є народний депутат Олександр Шевченко. Він же і колишній офіційний директор Буковелю до часу, поки не пішов у Верховну Раду.

Зараз причетність саме Буковелю до ініціативи будівництва на Свидовці місцева влада воліє замовчувати. А от очільник села Чорна Тиса, у телефонній розмові, називав ім’я інвестора.

«Ним є Олександр Шевченко», – зазначає сільський голова Чорної Тиси Іван Павлючок.

Однак у прес-службі народного депутата заперечили причетність Олександра Шевченка до майбутнього будівництва.

Чому екологи забороняють будувати на гірському масиві?

Координатор із природоохоронної роботи Всесвітнього фонду природи WWF в Україні Богдан Проць каже: будівництво на Свидовці неприпустиме. Науковців, передусім, тривожить доля наших пралісів. Це найдавніші ліси Європи, які мають важливе водоохоронне та лавинозахисне значення. Під курорт планують вирубати 430 га цього лісу. Чоловік вважає: такий об’єкт стане загрозою не тільки для тварин, а й для місцевих мешканців.

«На цій території є унікальні флора і фауна. До того ж, ліси стримують сходження снігів. Характер лавин контролювати надзвичайно складно. А річки? Вони точно будуть забрудненими. Від цього постраждають місцеві», – переконаний координатор Богдан Проць.

У Інституті екології Карпат пояснюють, що кількість води і стала однією із причин, чому гірськолижній курорт вирішили будувати саме тут.

«Це одна із найбільш сніжних територій. Тут вигідне місце для гірськолижного спорту. Втім, це домівка унікальних біотопів. В Карпатах є 17 льодовикових озер, дев’ять з них – на Свидовці, сім потрапляє під зону впливу майбутнього курорту», – наголошує старший співробітник Інституту екології Карпат Тарас Микітчак.

Таке масштабне будівництво - це загроза річці Чорна Тиса, яка впадає в транскордонну Тису, пояснює науковець. Стан верхньої частини її басейну, включно з витоками, викликає найбільше занепокоєння з боку країн ЄС. Втручання у річку будівництвом суперечить зобов`язанням, які Україна взяла у межах Водної Рамкової Директиви ЄС та Водного кодексу України.

Тарас Микітчак – один із науковців, які вимагають від держави надати Свидовцю статус природно-заповідного об’єкта. Експерти підготували для цього наукове обґрунтування, бо впевнені, що це буде додатковим захистом території від забудови.

«Нашим пріоритетом є розширення природо заповідних територій. У нас є кілька механізмів, зокрема, інструменти міжнародного партнерства з природоохоронною спільнотою», – підкреслює міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак.

Україна є одним із учасників Карпатської конвенції з охорони та сталого розвитку гірської місцевості. Виконання директив конвенції, за словами міністра – це проєвропейський рух розвитку регіону та країни.

«Більшість учасників конвенції є членами ЄС, тому, я вважаю, що це чудова нагода інтеграції», – додає міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак.

Наразі гірський хребет Свидовець є частиною Смарагдової мережі Європи, тож має бути під захистом українського закону.

Смарагдова мережа Європи – територія особливого природоохоронного значення, створена на виконання Бернської конвенції, до якої долучилася Україна. Свидовець – важливий для збереження біорізноманіття. Тут є щонайменше 42 види рідкісних рослин і 51 вид тварин, які внесені до Червоної книги України.

В Ужгороді підтримують будівництво курорту

«Ми позитивно ставимося до зведення курорту. Окрім того, є закон щодо оцінки впливу на довкілля. Існує спеціальний відділ при Міністерстві екології, куди може звернутися кожен громадянин», – зазначає голова Закарпатської обласної державної адміністрації Геннадій Москаль.

На сайті Мінприроди, під зареєстрованою процедурою оцінки впливу на довкілля від курорту Свидовець, вже назбиралося 27 сторінок зауважень та пропозицій громадськості. Зокрема свою позицію надіслали фахівці з Міжнародного інституту Людини та Глобалістики «Неосфера», з Національного екологічного центру України. Крім того, 38 представників наукової громадськості Львівщини висловили обурення щодо проекту.

«Ми передали матеріали замовнику, тобто Закарпатській обласній адміністрації. Вона має подати комплексний звіт, зі всіма можливими альтернативами», – каже заступник Міністра екології та природних ресурсів України Микола Козьо.

Керівник Закарпатської області переконує: курорт дасть поштовх для розвитку туризму і робочі місця.

«Що не почнеш робити – активісти кричать, що шкодить комахам. А самі місцеві в горах бідують, бо робочих місць нема. Людей на Закарпатті скоро не залишиться», – вважає голова Закарпатської обласної державної адміністрації Геннадій Москаль.

Однак інвестора очільник області не називає, каже, що потрібно провести конкурс. Він може розпочатися лише після офіційних результатів оцінки впливу на довкілля, яку проводить Міністерство природи. Втім, спершу слід дочекатися і рішення Верховного суду України.

Дивіться також

Новини партнерів

Курс валют на портале Finance.ua

Цікаво


Рекомендовані підприємства

Медичний центр "Архімед"

Медицина

Медичний центр «Архімед» — один з перших приватних...

Зареєструвати підприємство

Подати оголошення

Маєш файний шанс додати своє оголошення!

•Безкоштовно!

•Довго зберігається!

•Дуже круто!