Лоць, Базьо, Нанка, Марися: як на Закарпатті та Бойківщині звучать звичні імена

Українська мова в різних регіонах звучить по-різному — і це стосується не лише побутових слів, а й особових імен. Вони скорочуються, змінюють закінчення, набувають інших звуків, тож одна й та сама людина в різних говірках може мати зовсім несхожі форми імені.

Порівняння таких регіональних варіантів пропонує блогерка Крістіна Готра, яка популяризує діалект Закарпаття. Вона зіставила, як звучать однакові імена на Закарпатті та на Бойківщині.

Василь: на Закарпатті — Лоць або Цильо, на Бойківщині — Базьо.

Іван: на Закарпатті — Йончі, на Бойківщині — Ясьо.

Ганна: на Закарпатті — Нанка, на Бойківщині — Гануся або Нуся.

Марія: на Закарпатті — Маріка чи Маря, на Бойківщині — Марися.

Кожна з цих форм — не спотворення, а місцевий варіант. Літературна мова має свої нормативні форми імен, а діалектне мовлення — власні, усталені в конкретній місцевості. Саме завдяки цьому мовна карта України така різноманітна.

А скільки ще таких «версій» одного імені зберігають наші говірки — питання відкрите.