«Рассвєт» і Закарпаття: чи зможуть російські дрони отримати зв'язок над Карпатами

Колишній радник голови Державного космічного агентства України Андрій Колесник пояснив, як працюватиме російська система «Рассвєт» і чому її робоча висота має значення для Закарпаття.

За його словами, спочатку Росія подала заявку на використання електромагнітного спектра на висоті 800 кілометрів і отримала дозвіл від Міжнародного союзу електрозв'язку. Однак згодом росіяни вирішили знизити орбіту до рівня трохи вище 500 кілометрів — приблизно так, як працює Starlink.

«Чим більша висота, тим менше потрібно супутників, щоб покривати одну й ту саму ділянку земної поверхні. Це плюс. Але є й мінус: чим більша висота, тим більша затримка проходження сигналу. Крім того, чим нижча висота, тим більша пропускна спроможність каналів», — сказав Колесник.

Третій важливий фактор — термінали. Чим нижча орбіта, тим компактнішими вони можуть бути, потребуватимуть менше енергії та матимуть меншу вагу, що суттєво для встановлення на повітряних засобах ураження.

За словами експерта, технічне рішення про зниження висоти логічне, але для легальної роботи на ній потрібне нове рішення Міжнародного союзу електрозв'язку. Зазвичай такі питання швидко не вирішуються, однак Росія порушує міжнародні норми, тому може не зважати на дозвіл.

«Мають вони зараз дозвіл чи отримають його через рік-два — вони все одно вже зараз використовуватимуть свої супутники на цій висоті», — зазначив він.

Для повного покриття території України, навіть Закарпаття, Росії потрібно 120–140 супутників, каже Колесник. Тоді будь-який літальний апарат із терміналом зможе напряму в режимі реального часу передавати інформацію та отримувати завдання на ураження цілей — зокрема в Карпатах, в акваторії Чорного моря чи в дельті Дунаю.

Щодо запусків, то ракета «Ангара» теоретично може вивести на орбіту близько 30 супутників «Рассвєт» — це максимум через габарити апаратів. Повний цикл виробництва однієї такої ракети від замовлення до передачі під запуск становить не менше двох років, а її вартість у п'ять разів перевищує вартість «Союзу», який бере лише приблизно вдвічі менше супутників.

Експлуатацію системи, за словами експерта, можна буде обговорювати, коли росіяни перейдуть на щомісячні запуски по 16 супутників на «Союзі-2». Поки що випробування тривають: між першою та другою партіями минуло три місяці, а після другої — вже два, і третьої поки не видно.

Що Україні робити вже зараз? Колесник називає кілька напрямів: покриття території засобами РЕБ, удари по виробництву та недопущення нових запусків. Він згадує ураження 15 серпня цеху остаточного складання ступенів ракети «Союз» на ракетно-космічному центрі «Прогрес» у Самарі, що фактично паралізувало виробництво.

Інший варіант — не давати запускати супутники з космодрому Плесецьк за 800 кілометрів на північ від Москви, де є монтажно-випробувальні комплекси. Або бити по ракеті, коли вона вже вивезена на стартовий комплекс і стоїть там беззахисна дві-три доби під час перевірок і заправки.