В Ужгороді показали мистецтво військових: понад 70 картин з фронту та проза про побратимів

В Ужгороді стартувала виставка творів військовослужбовців, що об'єднала живопис, літературу та відеоматеріали. Понад 70 картин створені захисниками України в умовах бойових дій.

Серед авторів — військовослужбовець батальйону імені Шейха Мансура Володимир Безрукий. Він не зміг прийти на відкриття, бо лікується після поранення. Більшість своїх робіт художник написав на фронті, використовуючи підручні матеріали: двері, віконні рами, брезент від наметів, дошки, мішковину, фанеру та навіть ящики з-під боєприпасів.

Окремий розділ експозиції присвячений загиблому прикордоннику Олегу Райченку, який служив у 11 прикордонному загоні. Орест Смолар із Ветеранського хабу Закарпаття розповів, що Олег був його побратимом. До війни чоловік працював художником, а 25 лютого 2022 року мобілізувався. Загинув 8 травня 2022 року під Мар'їнкою. Дружина загиблого передала організаторам 15 картин, які зберігалися в Краматорську.

Відвідувачі також знайомляться з творчістю ветерана 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади Андрія Фролова. До повномасштабного вторгнення він мав бізнес у Дніпрі. Після початку війни евакуював доньку на Закарпаття, а сам пішов добровольцем. Служив в інженерно-саперному батальйоні, виконував завдання на Запорізькому напрямку, брав участь у звільненні Херсонщини, обороні Бахмута та Соледара.

Писати Андрій почав на фронті. «Я відслужив із початку повномасштабної війни майже чотири з половиною роки. Місяць тому демобілізувався за віком. Тепер займаюся тим, чим почав займатися ще на війні, — пишу оповідання про війну та побратимів», — розповів він. Нині в доробку автора близько двадцяти оповідань, дві п'єси та дві казки. Незабаром вийде друком перша збірка. Казка «Чарівний гіацинт» лягла в основу майбутнього анімаційного фільму «Позивний "Меджик"».

За словами Андрія Фролова, творчість допомагає осмислити пережите та зберегти пам'ять про побратимів. «Ми збираємо ці спогади цеглинка до цеглинки, щоб більше цього не трапилося. Щоб люди розуміли, що таке війна, а майбутні покоління пам'ятали про неї. Багатьох людей, яких можна побачити на картинах, уже немає серед живих. Але в цих роботах вони залишилися», — сказав ветеран.

Співорганізаторка Олена Фетісова наголошує, що такі твори — це історичні свідчення. «Історію часто переписують. Але картини, які створюють військові, переписати вже неможливо. Це наша пам'ять і культурна спадщина. На багатьох полотнах зображені місця, яких уже не існує, та люди, яких уже немає серед нас. Саме тому ці роботи потрібно зберігати для майбутніх поколінь», — розповіла вона.

У межах виставки відбувається мультимедійний перформанс із читанням прози Андрія Фролова, показують відеосвідчення військових та ветеранів, проводять кураторські екскурсії.