Луіс Лім із Гонконгу плете маскувальні сітки в Ужгороді

Луіс Лім приїхав до України з Гонконгу (Особливий адміністративний район Китаю) як волонтер ще у 2016 році, а з серпня 2026 року постійно допомагає в Ужгороді та інших містах. Тепер він є членом української волонтерської організації «Одеські бойові котики».

«Наша організація допомагає транспортувати та доставляти гуманітарну допомогу з європейських країн до України. За останні чотири роки ми здійснили понад 80 таких місій з доставки гуманітарної допомоги», — розповів волонтер.

До волонтерства Луіса спонукала особиста історія. У 2014 році, коли на сході України розпочалася війна, він навчався в США, де його одногрупником був українець на ім'я Алекс, який згодом повернувся додому й долучився до армії.

«Через десять років після закінчення університету я сказав: «Я дуже сумую за цим другом». Я спробував дізнатися, де зараз Алекс і як з ним зв'язатися, і з'ясував, що, ймовірно, вже на першому тижні служби він вирушив на передову і з того часу просто зник», — згадує Лім.

Рішення поїхати до України батьки та друзі чоловіка не підтримали. «Для них це війна між Україною та Росією. Мабуть, тому що я китаєць, це не має бути моєю війною. Вони не розуміють, чому я тут і це мене дивує», — поділився він.

Утім, сам Луіс переконаний, що допомагати людям потрібно. «Це війна для всіх людей. Бо сьогодні, коли одна країна намагається вторгнутися в інші країни, а агресор не несе жодного покарання чи санкцій, я не вважаю це справедливим і хочу допомогти людям тут. Не лише українцям, а всім людям. Я теж людина. Я хочу зупинити цю війну», — додає іноземець.

Окрім Ужгорода, Луіс волонтерить у Львові, Києві та Ніжині. Він плете маскувальні сітки, викладає англійську і китайську мови для дітей, відвідує поранених військових у лікарнях, а також опікується тваринами у притулках.

Разом із Луісом сітки плете й ужгородка Ольга Ящищак. Вони познайомилися, коли він лише приїхав до України. «Мовчазний, тихенький прийшов, попросив, щоб йому допомогли, навчили його плести наші сітки. Трошки в нього не виходило спочатку, але він дуже добрий учень, старався. Говорили ми з ним так майже на пальцях, але є в нас дівчата, які добре володіють англійською. Але він і так контактний дуже», — розповіла жінка.

За словами Луіса Ліма, в Україні до нього ставляться добре. «Незалежно від того, якою волонтерською роботою я тут займаюся, я відчуваю доброту місцевих жителів. Усі вони ставляться до мене дуже добре. У мене тут, в Ужгороді, також є багато українських друзів», — каже він.

За місяць життя на Закарпатті в іноземця з'явилися власні вподобання: улюбленою стравою став бограч, а вітається Луіс найчастіше фразою «Добрий день». Наразі чоловік хоче отримати посвідку на тимчасове проживання, аби залишитися в Україні щонайменше на рік.